Великi українки: Княгиня Ольга - перша наша християнка

За однiєю з версiй, княгиня народилася на територiї сучасного села Пiдгiрцi, що на Львiвщинi

Точне мiсце й дата народження Ольги невiдомi. Але все ж є
кiлька версiй. За однiєю з них, вона народилася у 887 -- 890 роках, за 
iншою -- у 902-му або й близько 910 року.

А ось щодо мiсця, то розбiжностi ще бiльшi. У радянськi часи за
домiнування Росiї популярною була так звана псковська версiя, бо в
"Повiстi врем'яних лiт" лiтописець описує її походження: "от
Плескова". А ось "Кроник псковский" вiд 1689 року представляє
Ольгу не уродженкою, а лише засновницею Пскова. Також є версiя
про походження княгинi з Плискова, який лежав на межi полянських,
древлянських i улицьких земель на притоцi рiчки Росi (нинi -- с.
Плискiв Погребищенського р-ну Вiнницької обл.). Є й болгарська
версiя, за якою Ольга народилася у Плисцi, була онукою
болгарського князя Бориса I, дочкою його сина Володимира I.

А є ще бiльш несподiвана iдея, за якою Ольга народилася у Плiснеську
(тепер с. Пiдгiрцi Бродiвського р-ну Львiвської обл., вiдоме
Пiдгорецьким замком). Її батьками були Олег (Гельгi), внук
данського правителя Гельги, та донька схiднослов'янського князя
Будимира.

А ось iм'я її, без сумнiву, скандинавське, бо Ольга -- це ожiночнена та
слов'янiзована форма скандинавського iменi Гельгi (Helgi), тобто
Олег. Тому-то ще кажуть, що Ольга була прийомною дочкою князя
Олега, якого ми називаємо Вiщим.

Але є й романтична iсторiя знайомства юної Ольги та молодого
княжича Iгоря, сина князя Олега. Якось на полюваннi вiн
знайшов чудове мiсце, звiдки можна було пiдстерiгати дичину, та
дiстатися туди не давала рiчка. Тодi Iгор попросив молодого
юнака, що плив у човнi бiля протилежного берега, перевезти його. Юнак
виявився вродливою дiвчиною. Це й була Ольга. Молодий чоловiк
став легковажно намовляти дiвчину до грiха, на що Ольга
розважливо вiдповiла, що йому, князю, належить бути прикладом для
добрих справ.

Дати одруження Ольги з Iгорем нема, хiба вiдомо, що їхнiй син
Святослав народився в 942 роцi. Ольга була не лише дружиною, а й
мудрою помiчницею Iгоря. Коли Iгор ходив у походи на Вiзантiю,
Ольга брала на себе всi турботи з управлiння державою.

Але подружнє життя Ольги та Iгоря не було довгим. Пiсля того як
був укладений мир iз Вiзантiєю, князь Iгор запровадив в
Iскоростенi повiчний збiр данини. Древляни не пiдкорились Iгорю,
у 945 роцi пiдняли повстання, убили його й рушили на Київ.
На той час Ольга була в Києвi з малим Святославом, i
древлянськi посли запропонували їй вийти замiж за їхнього князя
Мала. Княгиня велiла тих послiв разом iз човном, на якому
припливли, скинути в глибоку яму та закопати живими.

Опiсля Ольга звернулася до древлян iз проханням прислати за нею
найбiльш знатних мужiв князiвського роду -- бояр, купцiв. Коли тi
прибули до Києва, Ольга наказала натопити лазню, яку потiм
спалила разом iз послами. Третя помста за чоловiка була ще
страшнiшою. Ольга сповiстила древлян про своє бажання поплакати
над могилою чоловiка поблизу Iскоростеня та справити тризну. Коли ж
древляни повпивалися, Ольжинi воїни "посiкли п'ять тисяч"
деревлян, як пише лiтописець.

Наступного року княгиня зiбрала вiйсько, взяла iз собою
малолiтнього сина Святослава, воєводу Свенельда й рушила в
древлянську землю, щоб остаточно приборкати древлян та обкласти
їх даниною. Битву було виграно, але древляни втекли й зачинились
у своїх домiвках. Облога тривала цiлий рiк, доки Ольга не
запропонувала древлянам вiдкупитися малою даниною: од двора по
три голуби й по три горобцi. Кожному з птахiв Ольга велiла
прив'язати трут iз вогнем й, коли смеркнеться, вiдпустити на волю.
Птахи полетiли у свої гнiзда, i спалахнув Iскоростень з усiх
бокiв одночасно. Втiкали люди з мiста, а воїни ловили їх... Так
узяла Ольга город хитрощами, старiйшин його спалила, багато людей
вбила або вiддала в рабство, а решту примусила платити тяжку
данину.

Разом з тим Ольга розумiла, що треба змiнити довiльний i
безладний спосiб збирання данини, який спричинився до смертi
Iгоря. Вона впровадила першi в Київськiй Русi "реформи", чiтко
окресливши землi, з яких через певнi промiжки часу мали збирати
означену кiлькiсть данини. Княгиня водночас стежила за тим, щоб
пiдлеглих не позбавляти засобiв до iснування, щоб вiдтак вони могли
сплачувати данину. Аби краще знати свої неозорi володiння, Ольга
часто подорожувала.

Хрещений батько -- Константин Багрянородний

У зовнiшнiх вiдносинах Ольга вiддавала перевагу дипломатiї перед
вiйною. 957 року княгиня їде до Константинополя для переговорiв iз
вiзантiйським iмператором. Велика армада лодiй-човнiв, як
розповiдає Нестор-лiтописець, доставила у гавань Константинополя
Золотий Рiг понад 100 осiб посольства Ольги з обслугою i 
воїнами -- майже 1500 чоловiк. Розкiшно оздоблена лодiя княгинi привернула
увагу вiзантiйцiв: посерединi її стояв намет iз коштовної тканини,
борти, весла та щоглу прикрашала рiзьба, нiс лодiї мав вигляд
якоїсь химерної тварини -- грифона чи дракона, на шовковому вiтрилi
красувалася князiвська емблема -- золотий тризуб. Намет
охороняло кiлька воїнiв у бронi зi списами в руках, снували
численнi служницi. Але її близько пiвроку не допускали до
зустрiчi з iмператором Константином VII Багрянородним.

I нарештi, коли вони зустрiлися, iмператор, вражений її красою,
вирiшив одружитися з нею. Ольга була проти цього, але вiдкрито не
виступила. Вона поставила умову, що перед одруженням має
охреститись i хрещеним батьком має бути сам iмператор Константин.
Охрестили її в нiч iз 17 на 18 жовтня 957 року в храмi святої
Софiї в Царгородi, давши нове iм'я -- Олена. Опiсля iмператор знову
завiв розмову про одруження, але у вiдповiдь почув запитання: "Чи
може дочка одружуватися з батьком?" Ось так княгиня перехитрила
iмператора, i вiн вiдпустив Ольгу додому, багато обдарувавши.
Охрестилася княгиня на 31 рiк ранiше вiд князя Володимира, але
запровадити християнство як державну релiгiю не змогла, й одна
з причин -- вагання мiж Римом i Константинополем, Захiдним i
Схiдним обрядом та неготовнiстю русичiв вiдректися вiд поганської
вiри.

Реформаторка та будiвнича

Становище Ольги при київському дворi було винятковим: у неї був
окремий двiр у Вишгородi, її посол нарiвнi з послами "свiтлих
князiв" iз мiсцевих династiй брав участь у переговорах з Вiзантiєю
у 944 роцi, полководцi Iгоря одностайно визнали її регенткою, а
юного сина Святослава -- спадкоємцем.

Княгиня Ольга пiсля приборкання древлян не провадила жодних
воєн. Правлiння її було врiвноважене та спокiйне для народу. Вона
перша з князiв провела реформу в стяганнi державних податкiв i
заснувала в усiй країнi спецiальнi погости -- мiсця збирання
данини.

Крiм того, княгиня вiдзначилася своєю будiвельною дiяльнiстю. В
Йоакимiвському лiтописi згадується про будiвництво в Київському
акрополi дерев'яного храму св. Софiї. У "Повiстi врем'яних лiт"
говориться про великий київський палац княгинi Ольги, з тих же
лiтописних джерел довiдуємося й про її замiську резиденцiю у
Вишгородi.

Наприкiнцi життя Ольги її княжа влада ослабла, а з 964 року
зосередилася в руках сина Святослава. Проте вiн не надто
переймався питаннями внутрiшньополiтичного життя держави, бо був
насамперед князем-воїном i проводив час у походах. Тому до 969
року державою фактично керувала княгиня Ольга,
зберiгаючи мир i спокiй. Пiд час навали печенiгiв на Київ у 968
роцi, коли Святослав воював на Балканах, княгиня з онуками
витримала печенiзьку облогу. Саме завдяки її мужностi
вдалося врятувати його дiтей (Ярополка, Олега та Володимира).
Онукiв своїх Ольга вчила святої вiри, але хрестити не смiла, бо
Святослав, що сповiдував поганство, був упертий у цьому.

Прогнавши печенiгiв, Святослав прийшов до Києва й хотiв знову йти
на болгар, а мати просила його, щоб не вiдходив, кажучи, що
смерть її близька, i так мовлячи: "Сину мiй милий, чому йдеш
чужих шукати, а своє на кого покидаєш? Дiти ще малi, а я, як
бачиш, стара, до того ж вельми хвора, кiнець життя мого
приходить". Коли Ольга стала зовсiм хворою, на її прохання вiн
повернувся з походу i був iз матiр'ю до її останнього часу, 11
липня (24 за новим стилем) 969 року.

Оповiдаючи про смерть княгинi Ольги, лiтописець подає, що вона
заповiла не робити над нею поганської тризни, а поховати її як
християнку, бо мала при собi пресвiтера.

Поховали Ольгу на Аскольдовiй Могилi, був величавий похорон, i
тужили й плакали за нею син, внуки, увесь Київ i вся Русь.

За розпорядженням її онука князя Володимира Святославовича, тлiннi
останки перенесено до Десятинної церкви святої Богородицi пiсля
закiнчення її будiвництва (тобто близько 996 року), i храм став
усипальницею великих князiв київських. Церкву 1240 року зруйнували
татаро-монголи. Знайдена археологами гробниця
княгинi Ольги -- справжнiй витвiр середньовiчного мистецтва --
зберiгається нинi в Софiйському соборi. У ньому, крiм кiсток,
було знайдено жiночi каблучку та туфлю. Саркофаг має
вигляд будиночка з двосхилим дахом, складається iз шести суцiльних
плит, прикрашених рiзьбленням у формi хрестiв пiд аркадою,
розетками та стилiзованими кипарисами.

Православна Церква визнала княгиню Ольгу святою та
рiвноапостольною. А найкраще про не сказав Нестор-лiтописець:
"Ця (Ольга) була передвiсницею християнської землi, як вранiшня
зоря перед сонцем i як зiрниця перед свiтом. Вона бо сiяла, як
мiсяць уночi. Так вона мiж невiрних людей свiтилася, як перло в
багнi, бо були вони закалянi грiхом, не омитi святим хрещенням, а
вона омилася святою купiллю, скинула з себе грiховну одiж ветхого
чоловiка Адама i в нового Адама втiлилась, що ним є Христос".

Надiя ФЕДЕЧКО 
 

Читайте також:

Правда життя

Така традиція досі існує у деяких карпатських селах. І, кажуть, допомагає здійснити мрію подружжям, що довго були бездітними.
Дарують у храми й різноманітні ужиткові речі, проте церква не завжди схвально відноситься до...
Анні Дів'я - лише 30 років, а вона вже отримала один із найпрестижніших постів в авіації. Своїм рекордом вона сподівається надихнути інших жінок досягати своїх найсміливіших мрій.
"У дитинстві я завжди хотіла бути пілотом", - каже Анні. Тепер вона - наймолодший пілот у світі,...

Новини

16:15
Журналістка "Експресу" побувала у майстерні фотографа і розповіла про побачене.
14:40
"Момент, коли ти досягаєш своєї цілі, солодший, ніж найдорожче морозиво в світі".
18:14
Що тут сьогодні знімають, навіщо на майданчику потрібен скрипт-супервайзер та якою насправді є сукня Міледі з “Д'Артаньяна і трьох мушкетерів”?
14:30
Які пригоди спіткали студента впродовж мандрівки і чому він віддає перевагу саме двоколісому?
16:00
У цього чоловіка згоріла хата, він переніс три інфаркти та дві операції на серці. А опісля став пожежником-добровольцем.
18:16
Рейсовий автобус порівнявся з густим лісом, з-за повороту постала скульптура лося з надломаними рогами. Моя сусідка спереду хрипко сказала: “Нехароше це місце, нехароше!”
16:18
Фома - про оптимістів та песимістів, велосипеди та саундтрек до фільму "Заборонений".
18:15
Ми продовжуємо знайомити вас із журналістами найбільшої україномовної газети.
12:08
Відомий артист розповідає про неадекватних шанувальників, нове кохання і погані звички.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.