Психолог розповів, як вирішувати шкільні конфлікти дітей

Чому багато дітей ідуть до школи, як на каторгу? Причину насамперед слід шукати у шкільних конфліктах.

-- Шкільні конфлікти бувають різні. Та яким би дивним це не здавалось, чи
не найголовнішим є конфлікт між дитиною та вчителем. Адже у школі діти
бешкетують, часто не слухаються, а інколи й уроки відмовляються виконувати,
-- розповідає психолог обласного центру соціально-психологічної
реабілітації дітей Тетяна Грицюк. -- Учитель, звісно, робить зауваження, намагається якось вплинути. А потім урешті-решт викликає до школи батьків.
     
Ось тут і криється небезпека -- якщо татусь чи матуся не знайдуть
порозуміння з учителем, то це може негативно відбитись на самій дитині.
Наприклад, якщо мама під час спілкування виявлятиме агресію, казатиме, що
її син чи донька найкращі, або узагалі доводитиме, що звинувачення
несправедливі, то це може не сподобатися вчителю. У  результаті створюється 
трикутник: учитель -- дитина -- батьки. Однак дитина у цій ситуації 
виходить таким собі продуктом дорослих, і при з'ясуванні стосунків 
"зрушується" в бік.  А вже потім при спілкуванні з учнем у вчителя
підсвідомо з'являтиметься неприємний образ його матусі. Ось так банальний
конфлікт між учнем і вчителем переростає у велику проблему, в яку будуть
втягнуті й батьки. А закінчитись усе може тим, що хлопчика чи дівчинку
доведеться переводити до іншого класу чи навіть іншої школи.

-- Що ж тоді робити батькам?

-- Насамперед, щоб уникнути такого конфлікту, дорослим треба спокійно, 
без застосування емоцій з'ясувати, чому дитина поводила себе
неслухняно й не реагувала на зауваження педагога. Окрім того, безпосередньо
при розмові не варто присоромлювати шибеника, а краще обговорити це без
нього. А потім поговорити з дитиною у спокійній домашній обстановці.
      
Важливо відокремити фактичний матеріал, тобто сам конфлікт і його причину,
від ставлення до цього оточуючих, тобто всіх зацікавлених -- батьків,
учителя, дитини. Якщо навіть учитель таки справді повів себе некоректно, то
дитині про це зовсім необов'язково казати, адже потім вона може цим
маніпулювати. Ну і дуже небезпечний момент, коли вчитель сварить учня за
неслухняність при всьому класі, а ще гірше, коли весь клас знає про прихід
його батьків до школи.

-- Мене найбільше обурює те, що кожен вчитель має своїх улюбленців!

-- Однакових дітей не буває, вони всі різні та індивідуальні. Так само не
ідентична і їх поведінка. Так уже повелось, що у класі завжди є "сильні",
"середняки", "хвости". Про такий умовний поділ учитель добре знає. І так
виходить, що відмінників він завжди хвалить, ставить як приклад іншим.
Найбільше про досягнення вчительських улюбленців доводиться вислуховувати
двієчникам.
     
Зазвичай, у класах є й такі, кого називають "вигнанцями". Особливість цих
дітей -- відсторонене від інших життя. Ясна річ, таких дітей однолітки 
недолюблюють, а інколи своє негативне ставлення показують навіть із
застосуванням жорстокості.

А ще у класах є лідери, зазвичай їх два. Чомусь уже так склалось, що лідер
є як у відмінників, так і у двієчників, тобто виходить, що один позитивний,
інший -- негативний. Зрозуміло, що співіснувати мирно ці лідери і ті, хто їх
наслідує, навряд чи будуть. Тому конфліктів знову ж таки не уникнути.
     
Однак опустити руки та спокійно спостерігати за суперечками між групами в
жодному разі не можна. Тому вчителю самому треба переосмислити власну
поведінку й не виділяти відмінників чи, так би мовити, своїх улюбленців
з-поміж інших. І безперечно, докладати зусиль, щоби повсякчас об'єднувати
всіх дітей до купи, зробити все можливе, аби вони відчули себе єдиним
класом.

-- О, найбільше згуртовують шкільні бійки. Іноді й клас проти класу.

-- На жаль, такого явища як шкільні бійки не уникнути. А стосується це
передусім хлопчаків. Та чого дивуватися: дорослі чоловіки вирішують свої
стосунки за допомогою кулаків, а тут запальні та енергійні діти. Однак такі
"розбірки" не завжди мають серйозний характер. Люблячі мами це, звичайно,
не розуміють і як тільки дізнаються про щось таке, відразу
намагаються дізнатись, хто посмів підняти руку на її синочка. Доходить до
того, що вони навіть улаштовують скандали батькам того чи іншого
хлопчиська, мовляв, як він посмів ударити мою дитину.

Насправді ж такі дії неприйнятні, бо навряд чи принесуть хоча б якийсь позитивний результат. Швидше навпаки -- посилиться конфлікт не лише між дітьми, а й між їхніми батьками.  Тому передусім треба спокійно розібратись у тому, чому виник
конфлікт. Можливо, він узагалі був несерйозним, і вже завтра хлопці знову
будуть найкращими друзями й сидітимуть за однією партою. Якщо вже й
зустрічатися з тими чи іншими батьками, то не для того, аби кричати одне на
одного, а для того, щоб обговорити поведінку та виховання обох дітей.

Модель поведінки формується в дитинстві. Чи буде дитина у школі
конфліктувати, можна визначити, спостерігаючи за нею в родині, адже саме
тут формується модель поведінки сина чи доньки.  У сім'ях українців теж не
без конфліктів. Те, як їх залагоджують, бачать діти і відповідно вбирають
це в себе. А потім застосовують самотужки. Так, якщо в родині проблеми
вирішують шляхом розмов і компромісів, то у школі в разі конфлікту дитина
чинитиме так само. Про цей фактор обов'язково повинен знати
вчитель.

Сім'ї різні, тому іноді дитина може винести з родини агресивний
тип поведінки. Звісно, педагог не повинен підтримувати таке, але
категорично боротися з такою поведінкою теж не варто. Треба просто 
зрозуміти: те, що інші вважають неприйнятним, для цієї дитини є нормою. 
А тому, якщо хлопчику чи дівчинці на це вказати, то вони не розумітимуть, 
у чому їх звинувачують, адже в їхній родині така модель поведінки -- норма. 
Єдине, що залишається -- розуміння та коректний підхід.
     
Але в будь-якому разі поведінку дітей, якою б вона не була, треба поважати!
Наприклад, якщо у школяра виникає якийсь конфлікт, він, за прикладом стосунків 
у своїй родині, намагається мирним шляхом вийти із цієї ситуації.
Але такі добрі наміри не завжди влаштовують інших. Особливо, якщо ці діти
винесли зі своєї сім'ї агресивну модель поведінки. Звісно, це призводить до
розпачу дитини. Вона розуміє, що спокійно розв'язати конфлікт навряд чи
вдасться, тому намагається відшукати інші виходи. Зазвичай, якщо у хлопчика
чи дівчинки виникають конфліктні ситуації, наприклад, їх хтось ображає, то
перше, що вони роблять, -- звертаються за допомогою до вчителя. Дуже добре,
якщо той не ігнорує такі прохання. Однак відомо, що вчитель не може
приділити увагу кожному учневі, а якщо й допомагає, то не завжди відразу.

Батькам про свої шкільні проблеми діти теж не розповідають відверто.
Зрештою, такі діти не бачать жодного виховного способу вирішення проблеми,
тому вдаються до агресивної форми поведінки. А це не розв'язує конфлікти, а,
навпаки, їх загострює. Тому ми знову і знову повертаємось до дорослих,
тобто до батьків. Саме вони повинні повсякчас знати все про своїх дітей і
всіляко їм допомагати, у той же час залишаючись "невидимкою", тобто
непомітно скеровувати поведінку дітей у правильне русло.

Анна ОСАДЕЦЬ
 

Читайте також:

Правда життя

У такому віці не одразу розумієш, що під серцем носиш дитину...
Першою зрозуміла, що я вагітна, моя мама. Адже, коли нудить щоранку, то це точно не харчове...
У соцмережах та смс-повідомлень часто надсилають "помічні" молитви. Однак, аби допомогли -- їх слід розіслати ще 8-12 друзям. Якщо ж ігнорувати ці повідомлення, то, пишуть, буде біда.
-- У таких випадках ідеться не про побожність, а про магію, -- розповідає піддиякон Володимир...

Новини

16:51
Сурогатна мама, яку знайшло подружжя, перебуває вже на третьому місяці вагітності.
15:35
Аби потiм не шкодувати, перед купiвлею хатньої тваринки слiд зважити усi "за" i "проти"...
13:00
Лікар радить, що робити, якщо дитина ніяк не хоче розмовляти.
12:00
Співачка, яка нещодавно втретє стала мамою, виставила у мережі новий знімок малюка.
11:00
Злата пофарбувала кінчики у рожевий.
10:00
Про це заявили вчені з Університету штату Огайо.
09:39
Дуже простий рецепт, а сьомга приготується за 12 годин.
22:00
Дівчинка подалася у Лондон зовсім сама.
21:00
Зірка засмагала на каменях і купалася з родиною у гірській річці.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.