Медалик Божої Матерi

Бачиш, твiй релiгiйний медалик можна використати для покращення навичок точної стрiльби, -- промовив єхидно лейтенант.

Село Вишнiв лежить на самiй окраїнi Рогатинського району. Його тiсним
кiльцем обступили густi й дрiмучi лiси. Із села до війська забрали 12
хлопцiв. I серед них -- Орест Макар, якому щойно сповнилося 18 рокiв...

Пiсля проводiв побожна мати поблагословила сина стареньким медаликом Божої
Матерi Неустанної Помочi, просячи в Богородицi для своєї дитини надiйну
опiку й охорону, коли вiн служитиме в армiї.

Неспокiйна вiйськова доля закинула молодого солдата Ореста Макара в
найстрашнiше мiсце -- Афганiстан. I вiн понад рiк брав участь у бойових
дiях в цьому далекому гiрському i, як кажуть, Богом забутому краї. Кожної
митi страшна смерть ходила за ним по п'ятах. Це була справжня вiйна, тiльки
без лiнiї фронту, без видимого ворога i без розумiння мети.

Безлiч разiв Ореста та його друзiв-десантникiв обстрiлювали з гiрських
вершин, бачив щодня i на кожному мiсцi калiцтво, рани i смерть бойових
товаришiв. У нього вже i вiйськова шапка, i плащ продiрявленi бойовими
кулями душманiв, а вiн навiть найменшого поранення не зазнав -- i це
найкращий доказ Божої опiки над ним.

Довгими холодними ночами, вiд яких вiяло наглою смертю i небезпекою, Орест
молився Богу i дякував за ще один подарований день. I так кожної ночi
линули гарячi i щирi молитви до неба iз серця українського хлопця на цiй
чужiй афганськiй землi.

Через рiк i два мiсяцi вiн нарештi полишив вiйну -- його перевели
до Ташкента. Перед самою демобiлiзацiєю, коли Орестовi залишилося
служити в армiї тiльки мiсяць, лейтенант Потапов помiтив на його
грудях медальйон. I злiсно спитав його:

-- Що це таке?

-- Це медалик Божої Матерi, який надягла на мене моя мати, --
вiдповiв Орест i важко зiтхнув.

-- Ти сержант, тому знiми цей медалик негайно!

-- Не можу, це може зробити лише мама.

Розсмiявшись, офiцер Потапов згорда промовив:

-- Твоя мама далеко, а тут є я, тому й знiму цей атрибут минулих
пережиткiв.

I росiйський офiцер зiрвав медалик iз солдатових грудей.

Нi щось сказати, нi заперечити Орест не встиг, бо тяжкий клубок
пiдступив i перекрив його горло... Вiдчув лише безмiрний
жаль i бiль у серцi, нiби щось найдорожче i найцiннiше забрали
в нього.

Лейтенант Потапов на цьому не заспокоївся. Вiн одразу ж повiсив
медалик на кам'яну стiну i став реготати, нацiлюючись своїм
пiстолетом на нього.

-- Бачиш, твiй релiгiйний медалик можна використати для
покращення навичок точної стрiльби, -- промовив єхидно.

Багато офiцерiв i солдатiв бачили це видовище, i дехто навiть
почав плескати в долонi на знак пiдтримки.

Лише Орест непорушно стояв на мiсцi i чув кожний удар
свого серця, яке готове було вискочити з грудей, щоб стати
заслоною для його медалика.

Потапов встиг зробити лише один пострiл й одразу
повалився, корчачись у судомах. Виявляється, куля 
рикошетом влучила просто йому в око, яким вiн прицiлювався.
Через кiлька хвилин офiцер, так i не опритомнiвши, помер.

Найстарший чоловiк, полковник Корнiєнко, задумано, впершись поглядом у синю
далечiнь, зняв зi стiни медалик Божої Матерi й вiддав його сержантовi
Оресту Макару, нiчого не кажучи.

Та й не було потреби щось казати, бо всемогутнiй Господь Бог у
чудесний спосiб завжди промовляє до нас.

отець Iгор Мушастий

Вiд редакцiї: цю iсторiю нам надiслав отець Iгор Мушастий, який
тепер служить у Канадi. 

"Подiї i факти, якi я описав, взятi з реального життя i вiдбувалися зовсiм
недавно, -- каже отець Iгор. -- Єдине, що змiнено, -- iмена деяких людей.
Ось так, коли почув правдивi життєвi iсторiї моїх землякiв, у мене виникла
думка зiбрати їх разом у книжку. Мета була одна -- показати, як добрий
Господь в особливий спосiб об'являється людям. Так народилася моя книжка
"Шлях до правдивого щастя".
 

Читайте також:

Правда життя

Коли бабуся розповідала мені про своє життя, я затикала вуха плеєром. Я не хотіла залишатися у країні її страждань. Я мріяла про Америку...
"Ото, Марусю, згадую, як зустріла в Норильську свого Василя, -- завмирала бабця біля вікна і...
...Браян i Бiргiттi мають трьох спiльних дiтей, але не одруженi, Нанi та Нiкола взяли шлюб i разом виховують чотирьох дітей, а Лiзен та Браян живуть у рiзних країнах, дiтей же доглядають по черзi.
Дивуєтесь? Я допоможу вам розiбратися у цих стосунках в данських сiм'ях, бо вже другий рiк...

Новини

20:03
Безпліддя буває ...психологічним. Це не мiф, а бiда нашого часу. Але яким чином психологiчний стан людини може вплинути на репродуктивну функцiю?
19:01
Співачка похвалилася у соціальній мережі своїм уловом.
18:01
Торкнувшись поручня у транспорті, можна захворіти на жовтяницю або й ...коросту.
17:01
Косметолог Ольга Метельська запевняє, що губи у вітряні холодні дні потребують додаткового догляду.
16:01
Про це заявили фахівці Інституту інфекції та глобальної охорони здоров"я при університеті Ліверпуля. Вони з"ясували, що у холодильнику можуть міститися близько 750 бактерій, у тому числі небезпечні -- сальмонели, лістерії, кишкова паличка.
15:01
Телеведуча зробила веселе фото з гігантською "Тортилою".
13:01
Співачка приміряла образ відомого супергероя.
12:16
Телеведуча розповіла про зміни, які сталися у її житті.
11:45
35-річна Алессандра Амброзіу похвалилася ідеальною фігурою.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.