Медалик Божої Матерi

Бачиш, твiй релiгiйний медалик можна використати для покращення навичок точної стрiльби, -- промовив єхидно лейтенант.

Село Вишнiв лежить на самiй окраїнi Рогатинського району. Його тiсним
кiльцем обступили густi й дрiмучi лiси. Із села до війська забрали 12
хлопцiв. I серед них -- Орест Макар, якому щойно сповнилося 18 рокiв...

Пiсля проводiв побожна мати поблагословила сина стареньким медаликом Божої
Матерi Неустанної Помочi, просячи в Богородицi для своєї дитини надiйну
опiку й охорону, коли вiн служитиме в армiї.

Неспокiйна вiйськова доля закинула молодого солдата Ореста Макара в
найстрашнiше мiсце -- Афганiстан. I вiн понад рiк брав участь у бойових
дiях в цьому далекому гiрському i, як кажуть, Богом забутому краї. Кожної
митi страшна смерть ходила за ним по п'ятах. Це була справжня вiйна, тiльки
без лiнiї фронту, без видимого ворога i без розумiння мети.

Безлiч разiв Ореста та його друзiв-десантникiв обстрiлювали з гiрських
вершин, бачив щодня i на кожному мiсцi калiцтво, рани i смерть бойових
товаришiв. У нього вже i вiйськова шапка, i плащ продiрявленi бойовими
кулями душманiв, а вiн навiть найменшого поранення не зазнав -- i це
найкращий доказ Божої опiки над ним.

Довгими холодними ночами, вiд яких вiяло наглою смертю i небезпекою, Орест
молився Богу i дякував за ще один подарований день. I так кожної ночi
линули гарячi i щирi молитви до неба iз серця українського хлопця на цiй
чужiй афганськiй землi.

Через рiк i два мiсяцi вiн нарештi полишив вiйну -- його перевели
до Ташкента. Перед самою демобiлiзацiєю, коли Орестовi залишилося
служити в армiї тiльки мiсяць, лейтенант Потапов помiтив на його
грудях медальйон. I злiсно спитав його:

-- Що це таке?

-- Це медалик Божої Матерi, який надягла на мене моя мати, --
вiдповiв Орест i важко зiтхнув.

-- Ти сержант, тому знiми цей медалик негайно!

-- Не можу, це може зробити лише мама.

Розсмiявшись, офiцер Потапов згорда промовив:

-- Твоя мама далеко, а тут є я, тому й знiму цей атрибут минулих
пережиткiв.

I росiйський офiцер зiрвав медалик iз солдатових грудей.

Нi щось сказати, нi заперечити Орест не встиг, бо тяжкий клубок
пiдступив i перекрив його горло... Вiдчув лише безмiрний
жаль i бiль у серцi, нiби щось найдорожче i найцiннiше забрали
в нього.

Лейтенант Потапов на цьому не заспокоївся. Вiн одразу ж повiсив
медалик на кам'яну стiну i став реготати, нацiлюючись своїм
пiстолетом на нього.

-- Бачиш, твiй релiгiйний медалик можна використати для
покращення навичок точної стрiльби, -- промовив єхидно.

Багато офiцерiв i солдатiв бачили це видовище, i дехто навiть
почав плескати в долонi на знак пiдтримки.

Лише Орест непорушно стояв на мiсцi i чув кожний удар
свого серця, яке готове було вискочити з грудей, щоб стати
заслоною для його медалика.

Потапов встиг зробити лише один пострiл й одразу
повалився, корчачись у судомах. Виявляється, куля 
рикошетом влучила просто йому в око, яким вiн прицiлювався.
Через кiлька хвилин офiцер, так i не опритомнiвши, помер.

Найстарший чоловiк, полковник Корнiєнко, задумано, впершись поглядом у синю
далечiнь, зняв зi стiни медалик Божої Матерi й вiддав його сержантовi
Оресту Макару, нiчого не кажучи.

Та й не було потреби щось казати, бо всемогутнiй Господь Бог у
чудесний спосiб завжди промовляє до нас.

отець Iгор Мушастий

Вiд редакцiї: цю iсторiю нам надiслав отець Iгор Мушастий, який
тепер служить у Канадi. 

"Подiї i факти, якi я описав, взятi з реального життя i вiдбувалися зовсiм
недавно, -- каже отець Iгор. -- Єдине, що змiнено, -- iмена деяких людей.
Ось так, коли почув правдивi життєвi iсторiї моїх землякiв, у мене виникла
думка зiбрати їх разом у книжку. Мета була одна -- показати, як добрий
Господь в особливий спосiб об'являється людям. Так народилася моя книжка
"Шлях до правдивого щастя".
 

Читайте також:

Правда життя

Якби в 17 не народила дитину за грошi, мою сiм'ю спалили б живцем
Є люди, яким завжди усмiхається доля, та я, мабуть, народилася у ту мить, коли Бог спав i забув...
Пережите вже несила тримати в собi. Я кожного дня розмiрковую про те, що сталося. Думаю, треба було б вчинити iнакше...
Менi 28 рокiв, усе своє життя прожила у Тернополi. Лише два роки тому переїхала до Києва. Думала,...

Новини

11:01
Коли надворі холодно, шкiра на руках червонiє, а нiгтi стають крихкими, ламаються вiд будь-якого необережного руху. Урятувати їх допоможуть поради майстра з манiкюру Вiкторiї Кравчук.
10:01
Заяву зірка зробила на марші жінок проти нового Президента США у Вашингтоні, на який вийшло понад 500 тисяч небайдужих. Акцію підтримали мільйони жінок у понад 600 містах США та всього світу.
09:08
Легкий, але поживний сніданок смакує з тостами
20:35
Співачка виставила у мережу фотографії з відпустки.
19:55
Емма Бантон та обидві Мелані привітали подругу зі святом, сфотографувавшись у кумедних ковпаках
18:03
Маріон Котіяр виставила у мережу надто відверте фото свого обранця.
17:42
Співачка кардинально змінила зачіску.
16:03
Американка, яка минулого року знялася в кліпі російського співака, пройшлася містом голяка.
15:01
Він став 45-тим президентом США на хвилі звинувачень у сексуальних домаганнях і зневажанні жінок. Проте, за щось вони його любили...
14:47
Колишня президентська родина залишає Білий дім новим мешканцям.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.