Інтимне. Усі мої мрії здійснилися тієї ночі

А те, що я почув вiд тата, мене просто вбило...

Я з дитинства грався в ляльки та плакав разом iз мамою над серiалами про
кохання. Дружив переважно з дiвчатами. Ми легко розмовляли на будь-якi
теми, i дiвчатка дiлилися зi мною найпотаємнiшим. А коли вони розповiдали,
як до них залицяються хлопцi, як проводжають їх додому, дарують квiти, --
мрiяв про таке саме!

А вони мене розпитували: "Хто iз дiвчат тобi подобається? Ти вже з кимось
уже цiлувався?"

Та менi й думати не хотiлося про такi стосунки. От з хлопцями -- iнша рiч.
На той час менi саме подобався Вiтя з паралельного класу. Я дуже боявся
цього почуття, боровся iз ним, соромився...

Якось пiсля урокiв побачив, як мiй Вiтя -- мiй! -- цiлується з Iркою --
моєю найближчою подругою. Побiг додому, зачинився в кiмнатi i проплакав
увесь вечiр. Тодi й зрозумiв, що я -- не такий хлопець, як усi навколо. Бо
мене фiзично притягують не дiвчата, а тiльки чоловiки...

Зiйшовся я з чоловiком, коли навчався в унiверситетi. Вiн був набагато
старшим за мене. Пригостив мене коктейлем, а потiм запросив у гостi --
переглянути фiльм. I пiшло-поїхало... Усi мої мрiї та бажання здiйснилися
тiєї ночi. I хоча то була наша перша й остання зустрiч, запам'ятав її на
все життя. А ще -- перестав приховувати те, що я -- гей.

Найважче змиритися з моєю нетрадицiйною орiєнтацiєю було батькам. Саме їм я
довго не мiг зiзнатися в цьому. Мама часто питала: "Коли ти нарештi
познайомиш нас зi своєю дiвчиною?" А я знизував плечима, мовляв, ще не час.

Саме тодi через соцмережу познайомився з голландцем Алексом. Я розповiв
йому свою iсторiю, вiн менi -- свою. Як i мiй перший чоловiк, голландець
теж виявився трохи старшим за мене. Ми багато листувалися, i врештi я
зрозумiв, що закохався. Вiн був дуже гарний. Уже незабаром i Алекс написав
менi: "Я люблю тебе. Кидай усе i прилiтай до мене. Я оплачу всi витрати,
аби тiльки ти був зi мною".

Якось я вибiг у магазин, а закрити нашу листування забув. Коли повернувся,
мама сидiла за моїм комп'ютером перед фото оголеного Алекса i гiрко
плакала. Увечерi, звiсно, вона розповiла про все батьковi. Удома зчинився
страшенний скандал, i ми з мамою пiвроку не розмовляли. А от тато, навпаки,
пiдтримав мене. Вiн змiг прийняти мене таким, який я є. Не соромився моєї
орiєнтацiї. Вiн тодi сказав так: "Байдуже, кого любиш ти, я люблю тебе
понад усе".

Та я так i не поїхав до свого Алекса. Потрясiння, що її син -- гей, мама не
пережила...

I я вирiшив вилiкуватися вiд гомосексуалiзму. Адже завжди мрiяв мати сiм'ю,
дiток. Вiд раку навiть вилiкуватися можна, значить, i вiд згубного потягу
до чоловiкiв -- теж?

Я повiрив, що зможу переламати себе, закохуватися у дiвчат, а якась з них
стане моєю, тiєю єдиною, котра народить менi трьох дiтей, i ми будемо
щасливi разом. Та пiсля того як здав аналiзи, почув вiд лiкаря вирок: "Тебе
вилiкувати неможливо. У тебе понад 70% жiночих гормонiв, а їх жодними
медикаментами не переможеш. Це передалося тобi спадково".

Я розплакався. Пiсля того пiшов до церкви, висповiдатися. Священик 
вислухав мене i сказав: "Коли Господь прагне припинити iснування якогось
роду, у сiм'ї народжується гей чи лесбiянка".

Невже так сталося i зi мною? Я прийшов додому i проридав увесь вечiр, доки
батько не повернувся з роботи. Я розповiв йому про вирок лiкарiв, про
священика. Але те, що я почув вiд тата, мене просто вбило...

"Я розумiю твiй бiль, сину, набагато краще, нiж ти думаєш, -- сказав вiн,
ховаючи очi. -- Бо й сам такий, як ти..."

Вiн обiйняв мене за плечi, i вперше у життi я побачив, як мiй батько плаче.
"Свого часу моя мама, твоя бабуся, теж мрiяла про онукiв, -- вiв далi вiн.
-- На той час про гомосексуалiзм нiчого не писали, не говорили. Я не знав,
що робити зi своїми, як я вважав, злочинними бажаннями. Тому одружився з
твоєю мамою. А потiм ти народився.

Я намагався бути гарним батьком i чоловiком. Наскiльки це менi вдалося,
тобi судити. Проте твоя мама вiдiйшла в iнший свiт, так нiчого й не
дiзнавшись. Вона любила мене, а я її... по-своєму любив. Але є ще одна
людина, яку не можу викинути iз серця. Мiй друг, дядько Вiталiй, який у
театрi працює... Пам'ятаєш його? Так ось, ми вже двадцять рокiв разом".

Я слухав батька i не мiг повiрити в його слова. Але ж лiкарi пишуть, що
гомосексуалiзм не передається спадково! Невже в одному випадку на мiльйон
цей закон не спрацьовує? I, виходить, "нетрадицiйнi" батьковi гени
дiсталися менi? Я нiчого з цим вдiяти не можу, нiчого.

"Якщо є пекло на землi, то я в ньому жив, -- зiзнався батько. -- Подвiйне
життя, брехня у родинi, постiйне приховування своєї природної сутi... Не
знаю, як я не дiйшов до божевiлля. Але у мене є ти, синку. Я люблю тебе
понад усе. I ця думка завжди тримала мене на землi".

Менi i втiшно, i болiсно вiд цих слiв. Тато розумiє мене, бо й сам такий.
Ще й тi слова священика про проджовження роду спокою не дають. Пройти
життєвий шлях i не почути слова "тато" для мене сумно i страшно. Я дуже
хочу турбуватися про маленького хлопчика чи дiвчинку! Тiшитись, як маля
скаже перше слово, ступить перший крок, вибирати для нього яскравi iграшки
i книжечки у крамницi... I хочу, щоб та дитина жила в повноцiннiй родинi. З
другого боку, я не хочу брехати його матерi про своє подвiйне життя, не
хочу ховатися вiд найближчих людей. Як менi вчинити?

Не знаю, як житиму далi. Але вiрю, що час усе розставить на мiсця. Може,
колись я зустрiну дiвчину, якiй вiдкрию серце, i вона прийме мене таким,
який я є. Погодиться жити у сiм'ї, де панують любов i злагода, але iнодi
тато вiдлучається "у справах". Можливо, я навiть полюблю ту жiнку i стану
надiйним плечем на все життя. Адже моєму татовi це вдалося! От тiльки суть
свою я не зможу змiнити. Не може на яблунi вирости суниця, як не старайся.
Це я вже добре зрозумiв...

Микола, м. Чернiвцi
 

Читайте також:

Правда життя

Відома співачка потішила шанувальників новою світлиною.
На знімку, який артистка опублікувала у соціальній мережі Instagram, вона позує у чорній велюровій...
Така традиція досі існує у деяких карпатських селах. І, кажуть, допомагає здійснити мрію подружжям, що довго були бездітними.
Дарують у храми й різноманітні ужиткові речі, проте церква не завжди схвально відноситься до...

Новини

08:23
Стінг висунув ультиматум, заявивши, що хоче виступати тільки перед "нормальною публікою"
07:36
Письменниця з Північної Ірландії Анна Бернс стала переможцем Букерівської премії 2018 року.
20:28
Спробуйте приготувати для найрідніших.
16:30
Лілія Ребрик каже, що довіряє своєму лікарю. А він, вочевидь, прихильно ставиться до вакцинації.
16:10
Сьогодні герцог та герцогиня Сассекські прибули до Сіднея.
14:15
За три місяці українська команда переплила через Чорне, Середземне моря до Атлантичного океану на катамарані з українського Очакова до Канарських островів.
12:58
Відома співачка потішила шанувальників новою світлиною.
08:40
За словами Приходько, вона стомилася слухати, що її пісні - не формат.
23:12
Раніше вона не брала участі в конкурсі у 2014, 2015 та 2016 роках.
23:01
У той період навіть не виходила з власного будинку, бо боялася натрапити на папараці.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.