Інтимне. Вони дратували мене, але була змушена грати роль...

Закохалася у нього до безтями. Коли запропонував менi жити разом, вiдразу сказав, що нiколи не одружиться. Але я була згодна на все.

Єдине, чого хотiла, -- бути завжди поруч iз ним. До того ж тiшила себе
надiєю, що вiн наразi боїться серйозних стосункiв. Але мине трохи часу, i
все змiниться. Втiм, я не загадувала наперед, бо в жодному разi не змогла б
вiдмовитись вiд Юрка.

Подруги не приховували, що заздрять менi. Щоранку я намагалася спланувати
день: спочатку приберу, потiм пiду на базар, приготую їжу, зроблю маску для
обличчя... Але зазвичай мої плани руйнував телефонний дзвiнок вiд Юрка:
"Сяню, через двадцять хвилин я приїду додому з гостями. Накривай на стiл".
Я розкладала закуски, тарiлки, вдягала сукню, робила макiяж.

Гостi, якими були "потрiбнi люди" з роботи Юри, говорили про свiй вплив у
свiтi бiзнесу, розповiдали про новi фiльми, в яких їм найбiльше
запам'яталися сцени статевих актiв, смiялися з дурних анекдотiв. А пiсля
солiдної кiлькостi випитого ставали схожими на пацюкiв з краватками. Вони
дратували мене, але була змушена грати роль гостинної подруги Юри.

З часом Юра почав повертатися додому дуже пiзно. Я цiкавилась, де вiн був,
як минув його день. Але якось вiн зауважив, що не повинен менi нiчого
пояснювати. Я й не наполягала. А залишившись на самотi, ковтала сльози,
подумки готувала для Юрка промови про те, що так жити не можна. Потiм
заспокоювалась, запевняла себе, що вiн не може поводитися iнакше, адже
цього вимагають обставини i його робота.

I так мiсяць за мiсяцем. I тодi я вирiшила, що повинна народити дитину, щоб
не почуватися самотньою. Пiд час однiєї з ночей кохання запитала Юрка, чи
хотiв би, щоб у нас були дiти. "Нiколи не думав про це, -- вiдповiв вiн. --
Нумо спати". Я повернулася на iнший бiк, щоб вiн не побачив моїх слiз.

Наступного дня пiшла до свого гiнеколога, i вона зняла менi спiраль. Тепер
моє життя наповнилося новим змiстом. Я жила в очiкуваннi маленького дива --
дитини. Стала частiше виходити з квартири. То йшла до подруг, то просто
блукала мiстом. Мене перестали дратувати запитання Юрка: "Де ти була? Я
телефонував тобi кiлька разiв". "Гуляла", -- вiдповiдала я. Вiн злився:
"Ранiше ти бiльше сидiла вдома"...

I ось настав цей день! Збулося! Я завагiтнiла! Щойно лiкар пiдтвердив це, я
прилетiла додому, вiдкрила шафу й почала перебирати сукнi та костюми.
Зачесалася. Взула туфлi на шпильках. Набрала робочий телефон Юрка. Було
зайнято. Вирiшила, що новина варта того, щоб не чекати невiдомо скiльки, й
вирушила на роботу до коханого. Я уявляла, як увiйду до його кабiнету, як
своїм виглядом шокую i Юрка, i його спiвпрацiвникiв, як тихенько на вухо
розкажу йому чудову новину, а вiн пiдхопить мене на руки i закружляє по
кабiнету...

На диво, офiс виявився зачиненим, хоча свiтло у вiкнах було. Я подзвонила у
дверi. За кiлька хвилин їх вiдчинив сам Юрко. Був збудженим i здивованим.
Замiсть запросити увiйти загородив собою прохiд. Не збираючись пропускати
мене в примiщення, незадоволено похитав головою: "У тебе щось термiнове? Я
дуже зайнятий". Вiд Юрка було чутно спиртним. Я глянула за його спину й
побачила на вiшаку жiноче пальто. Кров прилила до обличчя. Менi хотiлося
провалитися крiзь землю. Вiдчувала, що ще мить -- i заллюся слiзьми. "Нi,
не термiнове", -- нарештi вiдповiла я, рiзко обернулася й побiгла сходами
донизу.

Удома я склала свої речi й повернулася до батькiв. Чекала, що Юрко
подзвонить, вибачиться, пояснить, та марно. Якось через три мiсяцi я
зустрiла нашу спiльну з Юрком знайому. Та повiдомила: "Та вiн зраджував
тобi направо й налiво! Правильно зробила, що залишила його. Вiн швидко
втiшився. Як тобi його дружина?" "Жiнка як жiнка", -- вiдповiла я, вдаючи,
що все знаю. "Одружився, бо "залетiв", -- додала знайома. -- За мiсяцi
чотири матиме поповнення".

Це був перiод, коли, здавалося, сльози постiйно вмивали моє обличчя. Я
прокидалася з думками про чоловiка, якого не могла розлюбити, i засинала з
ними. То просила Бога покарати Юрка, то пробачити менi за такi побажання. А
за кiлька мiсяцiв почула жахливу новину -- його новонароджена дитина
померла. Боже, пробач менi, я не хотiла такого!

Проте це не кiнець iсторiї. Пам'ятаю, приблизно за рiк я сидiла у скверику,
читала книжку й гойдала вiзочок. I раптом: "Привiт". Передi мною стояв
Юрко: "Яка гарна малеча! Вiтаю тебе. Я i не знав, що ти вийшла замiж.
Стiльки не бачились! Бажаю успiхiв. Вибач, поспiшаю".

Донечка розплакалась. Я взяла її на руки i притулила до грудей: "Не плач,
сонечку, твоя мама вже виплакала усе за тебе".

Лариса Н.
 

Читайте також:

Правда життя

Така традиція досі існує у деяких карпатських селах. І, кажуть, допомагає здійснити мрію подружжям, що довго були бездітними.
Дарують у храми й різноманітні ужиткові речі, проте церква не завжди схвально відноситься до...
Анні Дів'я - лише 30 років, а вона вже отримала один із найпрестижніших постів в авіації. Своїм рекордом вона сподівається надихнути інших жінок досягати своїх найсміливіших мрій.
"У дитинстві я завжди хотіла бути пілотом", - каже Анні. Тепер вона - наймолодший пілот у світі,...

Новини

16:15
Журналістка "Експресу" побувала у майстерні фотографа і розповіла про побачене.
14:40
"Момент, коли ти досягаєш своєї цілі, солодший, ніж найдорожче морозиво в світі".
18:14
Що тут сьогодні знімають, навіщо на майданчику потрібен скрипт-супервайзер та якою насправді є сукня Міледі з “Д'Артаньяна і трьох мушкетерів”?
14:30
Які пригоди спіткали студента впродовж мандрівки і чому він віддає перевагу саме двоколісому?
16:00
У цього чоловіка згоріла хата, він переніс три інфаркти та дві операції на серці. А опісля став пожежником-добровольцем.
18:16
Рейсовий автобус порівнявся з густим лісом, з-за повороту постала скульптура лося з надломаними рогами. Моя сусідка спереду хрипко сказала: “Нехароше це місце, нехароше!”
16:18
Фома - про оптимістів та песимістів, велосипеди та саундтрек до фільму "Заборонений".
18:15
Ми продовжуємо знайомити вас із журналістами найбільшої україномовної газети.
12:08
Відомий артист розповідає про неадекватних шанувальників, нове кохання і погані звички.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.