Інтимне. Заходжу в кухню -- а там ...Галя з моїм чоловіком. Просто на підлозі...

"Він тебе зраджує", -- кричала подруга. Мені надсилали фотографії та відеозаписи -- докази. А я їм не хотіла вірити...

...На столі у кухні знову квіти. Скромний букетик пролісків. Але саме такі
я люблю. А коханий клопоче біля плити, варить каву. Жартує, запрошує
ввечері у ресторан. І я піду! Одягну червону сукню, зроблю зачіску. Ми
будемо танцювати під романтичну музику -- і хай усі вдусяться від заздрощів!

Він обіймає мене і легенько цілує в плече. А я згадую, як уперше його
побачила. 

Після шампанського

Директор нашого підприємства надумав висуватися у народні депутати. Я та ще
кілька дівчат із PR-служби мали сприяти його розкрутці у пресі й
організовувати різні промоційні заходи: благодійні акції, зустрічі з
виборцями, вечірки для місцевої еліти...

На одній із таких акцій до мене підійшов серйозний молодий чоловік. У
костюмі, з галстуком, біла напрасована сорочка, якісь папери в руках.
Офіційна частина була завершена, перейшли до неформальної -- пили
шампанське, їли закуски, жартували, пліткували. Я з легковажною посмішкою
обернулася до незнайомця. Очікувала компліменту. Та й не проти була
пофліртувати. Але наткнулася на сухий тон та різкий, мало не зневажливий
погляд. 

Молодик вилив на мене тонну критики. Мовляв, усе неправильно організовано,
не ті тези підкреслено, не так викладено, кандидат неправильно вбраний,
людей не тих запросили! Якщо ж хочемо добитися успіху -- треба все
перевертати з ніг на голову. І почав показувати мені різні викладки,
результати соцдосліджень, плани дій. А у мене вже голова крутилася від
шампанського. Я не сприймала його слів, тільки ситуацію: гарний хлопець
мене не хоче, я його не цікавлю як жінка!

Ох, як мене це зачепило! Я махнула рукою: "Добре-добре, давайте пізніше в
офісі поговоримо, подзвоніть завтра, домовимось, от візитка!" І пішла собі
допивати шампанське, час від часу приглядаючись, чи звертає він на мене
увагу. Та хлопець "сів на вуха" нашому бухгалтеру. Здавалося, крім цифр,
планів та паперів його нічого не цікавить.

Наступного дня він подзвонив. Приніс свої викладки в офіс. Мені дуже
хотілося висміяти його ідеї, назвати цифри дурними вигадками, а прогнози
безпідставними. Зачіпало, бо він знову розмовляв зі мною як з особою без
статі. Навіть оком не повів на мою блузку з декольте. Однак до кабінету
зазирнув директор. І почув, про що ми розмовляємо. Зацікавився. І через
день Дмитро уже мав статус його помічника. А потім -- і помічника
народного депутата, адже плани таки спрацювали.

"Давай жити разом"

До того часу ми вже добре познайомилися, часто співпрацювали. Дмитро
справляв враження людини серйозної та відповідальної, ділової й
наполегливої. Здавалося, на першому місці для нього -- кар"єра. А на
особисте не залишається ні часу, ні емоцій. Дівчата постійно крутилися
довкола нього, намагалися сподобатись. На шию вішались, та він не зважав.
Через це навіть поповзли плітки про його нетрадиційну орієнтацію...

Та на гулянці після перемоги на виборах виявилося, що це не так. Дмитро
нарешті розпустив вузол галстука, випив вина... І запросив мене танцювати!
Досі пам"ятаю, з якою заздрістю дивилися на мене дівчата з офісу! А потім
ми жартували і шепотілися, потім курили у коридорі, я сиділа на підвіконні,
а він обіймав мої коліна...

Не можу сказати, що мені бракувало чоловічої уваги. Зовсім навпаки -
постійно хтось набивався, але мені мало хто подобався. Що таке кохання без
відповіді, я не знала. Єдиним, хто не відповів на імпульс із мого боку, був
Дмитро. Але от і це непорозуміння виправлено. Він -- мій!

Зранку, коли ми прокинулися в моєму ліжку, він читав мені вірші, а потім
пік млинці на кухні. Я тішилася ним, наче таємним знанням -- таким
серйозного й ділового Дмитра ніхто не бачить! Такий він -- тільки тут, зі
мною! Вже до вечора ми вирішили, що будемо жити разом. Дмитро швиденько
перевіз речі -- кілька кульків із одягом та книги -- із квартири друга, в
якій мешкав після університетського гуртожитка.

Пам"ятаю, наступного дня моя подруга, дізнавшись про такий поспіх,
співчутливо-повчальним тоном почала висловлювати припущення, що я для
Дмитра -- просто вигідний варіант. За квартиру можна не платити, за секс
також, а як бонус -- зв"язки мого батька у бізнесових та політичних колах.
Саме за татовою протекцією мене брали на роботу, всім відомо, що у місті
важить це прізвище... Я за такі слова на неї страшенно образилась. Ну який
розрахунок? Тож було спонтанне рішення! Зрештою, поживемо -- побачимо. Якщо
не складеться любов, просто розбіжимося. От і все.

"Я потрапила у казку"

Але любов склалася. Із ним я полюбила ранки, дні та вечори. Дмитро вміє
бути уважним та турботливим! Як на роботі він з усім справлявся бездоганно,
як ідеально випрасовував собі сорочки, так і стосунки будував. Говорив
гарні слова, не забував про наші маленькі ювілеї, тішив несподіваними
сюрпризами.  А інколи влаштовував мені сцени ревнощів. Та ще й які! Шекспір
би пристрастям позаздрив. "Я так боюся тебе втратити!" -- повторював мій
красень. І я пишалася, особливо коли раз за разом перехоплювала спрямовані
на нас погляди. Так, мій. Так, це я перу йому сорочки, а він варить мені
каву. Мій -- нікому не віддам!

Зрештою, хіба могло бути інакше? Мені змалку все найкраще діставалося --
батьки старались. От і кохання у мене -- казкове.

Та одного дня ідилію було порушено. У своїй електронній пошті я виявила
анонімного листа від незнайомого абонента, у якому поливали брудом мого
Дмитра, мовляв, він мене регулярно зраджує, у Києві в нього коханка.
Звісно, я не повірила. Показала Дмитру, разом посміялися. Та на завтра у
скриньці чекав новий лист. Фотографії -- Дмитро та якась білявка ідуть
вулицею, сидять у кафе, цілуються біля під"їзду...

Серце завмерло й бухнуло в п"яти. Ледь дочекалася приїзду коханого додому.
Показала йому знимки з метою влаштувати скандал. А він і на мить не
здивувався. "О, це ж Танька! -- заявив. -- Ми з нею два роки тому
зустрічалися! Бачиш, у якому я светрі на фото? Та я його вже давно не ношу!
Це хтось просто старі архіви відкрив. Чи ти мені не віриш?"

"Вірю! Вірю!" -- гаряче і з полегшенням скрикнула я. Того светра я й
справді давно не бачила вдома. А те, що було в нього до мене -- мене аж
ніяк не може зачіпати. Навіть думати про це не хочу! Листів із тієї
поштової адреси я більше не читала -- видаляла відразу. Навіщо перечитувати
брудні плітки?

Всюди заздрісники й конкуренти

Помаленьку ми відкрили свій бізнес -- під депутатським покровительством
справи пішли добре. Дмитро часто їздив у відрядження по країні, то він у
Києві, то в Донецьку, то з нашим депутатом на конференції. Та щоразу він не
забував по телефону побажати мені доброго ранку й солодких снів увечері,
розпитати, як день минув. Привозив подарунки, писав зворушливі СМС.

Тож коли чутки про те, що він зраджує, почали поширювати близькі знайомі, я
знову не повірила. Тим більше, "покази свідків" не співпадали. Одна подруга
бачила його в ресторані з рудою, інша -- як він вів до сауни брюнетку,
однокласниця цікавилася, чи не моя сестра -- така ж чорнява і синьоока --
сідала з Дмитром у літак, а він їй валізку ніс.

Я розповідала йому, а він то сміявся, то ображався. Мовляв, навіщо знову
переймаюся дрібницями. У сауну він не ходить ніколи -- бо має проблеми з
серцево-судинною системою. У літаку справді допомагав якійсь жіночці
покласти валізку на поличку, а потім спілкувався з нею під час польоту. У
ресторані, може, й був -- у справах із ким тільки не доводиться обідати!
Ймовірно, та руда -- то була замдиректора наших постачальників, минулого
тижня приїздила, ми справді зустрічались.

Словом, у Дмитра на кожну чутку знаходилось цілком логічне, невимушене
пояснення. Та й не могла я не вірити в його щирість -- і за словами, і за
вчинками розуміла, що він мене любить. Тож навіщо шукати когось на стороні?
Мабуть, то нашим заздрісникам та конкурентам хочеться нас розсварити, щоб
зіпсувати нам бізнес і кар"єру. Та нехай полускають від заздрості -- у нас
все чудово!

Хто це у вас шумів?

Якось перестріла мене біля під"їзду сусідка. Мовляв, заходила вчора, хотіла
кавомолку позичити, та ніхто двері не відчинив. "Мабуть, романтичний вечір
влаштували, дзвінок відключили? -- усміхнулася. - Музика, сміх, шум..." Я
заперечила: мовляв, нікого ввечері не було вдома, я зранку тільки з Києва
повернулася, а Дмитро ще позавчора у Чернігів вирушив. Не міг ніхто там
музику вмикати! Сусідка тільки головою похитала. Не повірила.

Я подзвонила до Дмитра, розповіла. А він почав м"ятися. Мовляв, не хотів
мені казати, але його друг дуже просив... Мовляв, "хата гуляла", а тому
якраз треба було кудись дівчину привести. У гуртожиток не хотів... Мовляв,
просив їх усе прибрати, але ти не дивуйся, як знайдеш пляшку чи склянку зі
слідами помади. Ну я й не здивувалася, коли у смітнику побачила ватку зі
слідами лаку для нігтів. Значить, і справді тут Олегова дівчина була.

За кілька днів мені скинули у соцмережі відео. Я ввімкнула -- а там зйомки
з якоїсь камери стеження. Чорно-біле зображення, жахлива якість. Якісь люди
заходять у сауну, штовхаються жартома. Чоловіки обнімають довгоногих дівчат
у міні. І що тут мене має зацікавити? Хтось із цих мутних фігур -- Дмитро?
Ну не ходить він по саунах! Від гарячої пари свідомість може втратити!
Скільки ж можна!

Потім мені на телефон подруга скинула кілька фотографій із коментарем: "Я
тебе попереджала". На них мій коханий був зазнятий у власному авто з
блондинкою. У різні дні, в різну погоду... Я обурилася: "Навіщо зводиш на
нього наклеп? Я цю дівчину добре знаю -- це секретарка і коханка нашого
депутата. Дмитро її просто підвозить!"

Я страшенно розізлися на Галю. Ну скільки ж можна! Це все через те, що у
неї нікого нема. Та й Оля мені заздрить. І Ліза. Бо її чоловік -- пиячить і
мало заробляє. А в Тані взагалі бойфренд -- товстий, скупий і потворний. Я
їм прямо заявила: "Ви мені заздрите". А вони почали переконувати, що це
неправда, навпаки -- співчувають. І допоможуть мені нарешті розплющити
очі...

Швидко приїжджай!

Була десь друга година дня, коли мені подзвонила Ліза: "Швидко приїжджай!"
Я сіла на авто, через 10 хвилин була у неї вдома. "Твій Дмитро зайшов у
баню з якимись дівчатами, можеш піти перевірити. Он бачиш, у сусідньому
будинку, за поворотом", -- заявила мені подруга. Я побігла туди, однак на
дверях бані красувалася табличка "Приватне обслуговування". На дзвінки й
стук ніхто не відповідав. Тож я засіла вдома у Лізи, біля вікна. І за дві
години справді побачила Дмитра. На його руці висла якась розфарбована
хвойда.

Не хотілося вірити своїм очам. Та тут Дмитро побачив у дворі мою машину.
Витягнув мобілку й набрав мій номер: "Привіт, ти у Лізи? Може, мене
підбереш? Я тут поруч". Я вийшла, він представив мені "хвойду" -- мовляв,
то представниця ділових партнерів шефа, тут у сауні цілою компанією
відзначали угоду. Він же тільки за столом, тільки по закусках. Ну не міг
зігнорувати!

Я знову вірила. Та й Ліза, здається, перестала сумніватися. А за кілька
днів -- знову дзвінок. Оля телефонує. "Їдемо до тебе додому, негайно", --
каже.

Піднімаємося по сходах, я відчиняю двері своїм ключем. Чую якісь голоси й
завмираю на порозі. Та Оля тягне мене за рукав: "Ти маєш сама побачити". Я
заходжу в кухню -- а там ...Галя з моїм чоловіком. Голі. Просто на підлозі.
Наче звірі.

Я в сльози, в крик. Галя хапає одяг, втікає у ванну й зачиняється. А Дмитро
бурмоче: "Це не те, що ти подумала, ти помиляєшся..."

Та як я можу помилятися? Ситуація однозначна, більше доказів не треба.
"Забирайся з мого дому! Зрадник! Бачити тебе не хочу!" -- кричала я.
Ненавиділа його в ту мить неймовірно. Оля теж кляла і його, і подругу на
чому світ стоїть. Та Дмитро раптом ...заплакав. Опустився на коліна,
обхопив мене за ноги. Почав цілувати. "Не йди від мене, пробач. Ти моя
єдина, ти найкраща. Всі інші -- сміття... Я без тебе не зможу, я не виживу,
не жени!"

Галя вже втекла. Оля примовкла і за кілька хвилин теж вийшла. А він просив,
плакав, умовляв. Запевняв, що більше не буде. І я... Я повірила. Дуже
хотіла повірити. Дуже хотіла, аби наша казка не закінчувалася, та ще й на
такій ноті. Думала, можемо почати все заново.

Я не згадувала про те, що було. І життя увійшло в звичну колію. А потім я
знайшла під ліжком жіночу кліпсу. А іншого разу побачила у Дмитровому
телефоні відверте фото бухгалтерки з сусіднього офісу. Мабуть, не встиг
стерти. На очі траплялися й нові свідчення його зрад. Та я очі заплющувала.
Уже не вимагала від Дмитра пояснень. Він завжди знайде відмовку і викрутить
на свій бік. Але ж факт зради це не скасує...

Якийсь час я дуже мучилася. Довго зважувала, піти від нього чи залишитись.
Вимагати вірності чи самій почати зраджувати? І зрештою дійшла до висновку,
що не піду. І прощатиму Дмитру всі наступні його зради. Бо це ...підіймає
мою самооцінку. Він може легко мати будь-яку красуню -- але ж жити хоче
тільки зі мною! Колись, може, він стане мером нашого міста чи міністром. І
я ходитиму з ним гордо на всі прийоми та бали. Щоб він пишався і хвалився
мною. А я -- ним. Знову і знову ми танцюватимемо у всіх на очах. А ті, ким
він користується для сексу, хай дивляться і заздрять. Королева -- я. І
Дмитро мені не зраджує. Навпаки -- щоразу підтверджує свій вибір на мою
користь! Підтверджує, що я тут -- найкраща.

Уляна К.
 

Читайте також:

Правда життя

Коли бабуся розповідала мені про своє життя, я затикала вуха плеєром. Я не хотіла залишатися у країні її страждань. Я мріяла про Америку...
"Ото, Марусю, згадую, як зустріла в Норильську свого Василя, -- завмирала бабця біля вікна і...
...Браян i Бiргiттi мають трьох спiльних дiтей, але не одруженi, Нанi та Нiкола взяли шлюб i разом виховують чотирьох дітей, а Лiзен та Браян живуть у рiзних країнах, дiтей же доглядають по черзi.
Дивуєтесь? Я допоможу вам розiбратися у цих стосунках в данських сiм'ях, бо вже другий рiк...

Новини

20:03
Безпліддя буває ...психологічним. Це не мiф, а бiда нашого часу. Але яким чином психологiчний стан людини може вплинути на репродуктивну функцiю?
19:01
Співачка похвалилася у соціальній мережі своїм уловом.
18:01
Торкнувшись поручня у транспорті, можна захворіти на жовтяницю або й ...коросту.
17:01
Косметолог Ольга Метельська запевняє, що губи у вітряні холодні дні потребують додаткового догляду.
16:01
Про це заявили фахівці Інституту інфекції та глобальної охорони здоров"я при університеті Ліверпуля. Вони з"ясували, що у холодильнику можуть міститися близько 750 бактерій, у тому числі небезпечні -- сальмонели, лістерії, кишкова паличка.
15:01
Телеведуча зробила веселе фото з гігантською "Тортилою".
13:01
Співачка приміряла образ відомого супергероя.
12:16
Телеведуча розповіла про зміни, які сталися у її житті.
11:45
35-річна Алессандра Амброзіу похвалилася ідеальною фігурою.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.