Пiсля десяти рокiв спiльного життя я вирiшила покинути свого
чоловiка. Уже не могла терпiти його вибрикiв. Думала переїхати
жити з дочкою до батькiв. Та перш нiж зробити вирiшальний крок --
порадилася iз сестрою.
Я вирiшила розповiсти свою iсторiю вам. Можливо, це теж врятує чийсь шлюб.
Адже, певна, до схожої ситуацiї доходило в подружньому життi майже кожного.
Сiмейне життя остогидло
Усе в нас починалося гарно. У дев'ятнадцять рокiв кожен чоловiк здається
iдеальним. Потiм весiлля, багато подарункiв, романтична подорож. Здавалося
б, що може бути прекраснiшим вiд поєднання двох сердець? Та з роками
розумiєш, що все набридло, починаєш шукати хиби у шлюбi i прагнеш чогось
нового.
Так сталося i зi мною. Нашiй донечцi вiсiм рокiв. Разом ми вже понад десять
рокiв. Останнiм часом я почала помiчати, що з Григорiєм щось не так. Вiн
перестав дарувати менi квiти, забував про рiчницi, не допомагав удома,
гуляв з друзями, приходив пiзно з роботи. Врештi менi це набридло. Я
вирiшила з ним поговорити, але вiн сказав, що не бачить проблеми, що ми
живемо так, як i ранiше. Я ж була переконана, що все змiнилося i наше
спiльне життя покотилося вниз.
Ось i зажеврiло рiшення пiти вiд чоловiка. Вирiшила нiчого йому не
пояснювати, а просто зiбрати речi й переїхати до мами. Перед тим наважилася
поговорити iз сестрою. Галина старша за мене на сiм рокiв. Теж замiжня, тож
має досвiд.
"Склади список", -- сказала сестра
Сестра попросила мене написати список причин, через якi я йду вiд свого
коханого. Я це зробила. Глянувши на список, Галина тiльки засмiялася i
сказала, щоби навпроти кожного пункту написала, що робила я в той самий
час.
Вийшло от що: коли чоловiк забував про рiчницi, дати моїх iменин та iншi
сiмейнi свята, а я навмисно не вiтала його з днем народження, мовляв,
просто забула. Коли приходив пiзно додому, то одразу йшла до подруг, нiчого
йому не пояснюючи. Якщо не дарував квiти, я не готувала вечерю. Коли гуляв
з друзями, я вiдвозила доньку до мами й теж йшла у кафе з найближчими
подругами. Коли Григорiй переглядав порнострiчки, я навмисне залишала
комп'ютер увiмкненим з фотографіями оголених чоловiкiв. Якщо чоловiк не
хотiв сексу тодi, коли цього хотiлося менi, я могла з ним годинами не
розмовляти. Крiм того, було ще багато дурнуватих причин.
Прочитавши усе це, Галина сказала, що я ще гiрша за чоловiка i що роблю
велику дурницю. Я взялася читати написане. I сама була вражена. Бо
зрозумiла, що теж винна. Адже якщо чоловiк забував про деякi речi, бо був
заклопотаний, то я робила все навмисно i свiдомо.
Тому вчасно зупинилася, розклала речi на мiсця, приготувала вечерю й чемно
чекала чоловiка. Того вечора, не повiрите, Григорiй принiс менi квiти --
ромашки, такi, як я люблю. Очевидно, нам таки суджено жити разом.
Вiдтодi минуло пiвроку. Ми майже не сваримось, а на усiлякi дрiбницi я
перестала зважати...
Оксана, 29 рокiв, Червоноград
