Професорка отримала 2,5 мільйона євро за ...рибосоми

Уродженка Києва, професор бiохiмiї Марина Роднiна отримала престижну премiю iменi Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца

Одразу зазначимо, що заснована в 1986 роцi премiя iменi Лейбнiца в
грошовому еквiвалентi перевищує Нобелiвську. Кожен з лауреатiв отримує 2,5
мiльйона євро. 

Цi грошi вони зобов'язанi протягом семи рокiв витратити на фiнансування
науково-дослiдних проектiв за своїм вибором. Урочиста церемонiя вручення
премiї вiдбулася у Берлiнi. Президент Нiмецького науково-дослiдного
товариства (DFG) Петер Штрошнайдер вручив Маринi Роднiнiй премiю Лейбнiца
за дослiдження функцiй рибосом. Марина стала однiєю з десяти вчених, яких
DFG цього року вiдзначило цiєю престижною премiєю.

Кандидатом наук стала в Українi

Марина народилася 19 листопада 1960 у Києвi. Навчалась у
Київському державному унiверситетi iменi Т. Шевченка, потiм в
аспiрантурi Iнституту молекулярної бiологiї i генетики. У 1989
роцi захистила кандидатську дисертацiю з молекулярної бiологiї та
генетики. У 1990 роцi вона, отримавши дослiдницьку стипендiю
Фонду Александера фон Гумбольдта, прибула до Нiмеччини в
Унiверситет Вiттен-Гердеке, м. Вiттен.  "Тодi я не планувала
залишатися у Нiмеччинi, -- згадує нинiшня лауреатка, -- але пiсля
приїзду я розпочала дослiдження, отримала прекраснi результати, i
повертатися зовсiм не хотiлось. Натомiсть хотiлося цим
скористатися i провести ще один експеримент, i ще, i ще". Згодом
вчена захистила докторську дисертацiю i стала професором
фiзичної бiохiмiї.

У 1997 роцi, пiсля габiлiтацiї (набуття другого (вищого)
наукового ступеня, який вiдповiдає українському науковому
ступеню доктора наук), її призначили на посаду професора
унiверситету. Протягом 2000 -- 2009 рокiв вона працювала на кафедрi
фiзичної хiмiї. У 2008 роцi долучається до Iнституту бiофiзичної
хiмiї Товариства Макса Планк (Iнститут iменi Карла-Фрiдрiха
Бонгеффера) у Гетiнгенi, де нинi працює на посадi директора
вiддiлу та очолює кафедру фiзичної бiохiмiї. Марина Роднiна --
член EMBO та Нiмецької академiї наук.

Антибiотики будуть дiєвiшими 

Звiстка про премiю застала професорку зненацька. "Саме в цей день
проходило засiдання з оцiнювання дiяльностi Iнституту, -- згадує
вона, -- усi директори презентували свої науковi роботи. Я навiть
не знала, що прийшла звiстка про премiю. Бачила, що якось
змiнилися обличчя генерального директора i представникiв
прес-служби, але не надала цьому значення. Коли ж запросили до
доповiдi мене, то назустрiч менi пiднявся гендиректор iз
величезним букетом квiтiв та оголосив про присудження премiї. Це
було неймовiрно. Прийшли мої спiвробiтники. I хоча засiдання
вiдбувалося у закритому режимi, вони якось проникли до технiчної
кiмнати й вiтали мене через скло. Це було дуже приємно..."

Професор Марина Роднiна з групою вчених у 40 осiб (серед яких i
одна студентка зi Львова) вивчають фундаментальнi принципи
синтезу протеїнiв, зокрема й в клiтинах людського тiла. Протеїни
синтезуються клiтинними субчастинками, якi називаються
рибосомами. Помилки в процесi синтезу ведуть до утворення
протеїнiв iз вiдхиленням вiд норми, що, своєю чергою, може
призвести до захворювань. Окрiм того, рибосоми є мiшенями для
багатьох антибiотикiв. Ширше дослiдження рибосом допоможе
розробити новi та бiльш ефективнi антибiотики й впоратися з
проблемою стiйкостi бактерiй до дiї антибiотикiв.

До речi, за потреби, професор Роднiна може в будь-який момент
змiнити напрям свого дослiдження i використати грошi з iншою
метою.

Єдина жiнка серед керiвництва

"Бiологiєю займаюсь тому, що вважаю бiологiчнi процеси
надзвичайними, -- пояснює жiнка. -- Те, що, скажiмо, вмiють
робити бактерiї, не зумiють зробити жоднi iнженери. Коли я почала
вивчати бiологiю, виявилось, що на рiвнi органiзмiв все не так 
цiкаво, дуже описово й немає вiдповiдей на запитання: як це
працює? Чому саме так працює? Щоби зрозумiти цi процеси, треба
вийти на молекулярний рiвень. I ось тут менi знадобились хiмiя та
бiофiзика, якi в унiверситетi мене не дуже цiкавили, але без яких
неможливо було рухатися далi. З'ясувалось, що наша нудна
систематична унiверситетська освiта загалом дуже хороша. Тому
менi було доволi легко ввiйти в iншi галузi й знайти вiдповiдi на
свої запитання".

Коли Марина прийшла в iнститут бiофiзичної хiмiї (а вiн дуже
великий, 13 директорiв), то протягом певного часу була єдиною
жiнкою серед керiвництва. Вона так до цього звикла, що не
зважала на такi речi. "У мене створилось таке
враження, що iноземцi це легше зробити, нiж нiмкенi, -- нинi каже
Марина. -- Це або по-iншому сприймається, або в мене iнша
психологiя. Мене завжди пiдтримувало багато колег, менi було
цiкаво з ними спiлкуватися, я нiколи не почувалася вiдокремленою
вiд колективу. Може, просто пощастило, бо на рiвнi науки це не
вiдiграє жодної ролi".

А тим людям, що хочуть займатися наукою, професор радить: "Варто
подумати -- i не один раз. Наукова робота -- важка праця, навiть у
найкращих умовах. Фактично все життя iде на науку. Тому варто
задуматися, чи пiдiйде такий спосiб життя. Є чимало речей, якi не
вимагають таких зусиль i приносять значно бiльшi грошi. Наукову
кар'єру варто робити, лише коли є переконання, що нiчого iншого в
життi робити не хочеш. А ще треба виробити стратегiю -- що
вивчати, де, i в жодному разi не прогавити знань, якi можна було
отримати у процесi навчання. Необхiдно вчитися систематично, бо
нiколи не знаєш, що тобi знадобиться у життi. Однак якщо ти
насправдi зацiкавлений у науцi, нiщо не приносить бiльшого
задоволення й вiддачi, нiж експериментування".

До речi, це не єдина премiя українки, у липнi 2015 року в
Барселонi (Iспанiя) на щорiчному симпозiумi "The Protein Society"
Марину Роднiну було нагороджено премiєю Ганса Нойрата.

Н. Г. 
 

Читайте також:

Правда життя

Така традиція досі існує у деяких карпатських селах. І, кажуть, допомагає здійснити мрію подружжям, що довго були бездітними.
Дарують у храми й різноманітні ужиткові речі, проте церква не завжди схвально відноситься до...
Анні Дів'я - лише 30 років, а вона вже отримала один із найпрестижніших постів в авіації. Своїм рекордом вона сподівається надихнути інших жінок досягати своїх найсміливіших мрій.
"У дитинстві я завжди хотіла бути пілотом", - каже Анні. Тепер вона - наймолодший пілот у світі,...

Новини

16:15
Журналістка "Експресу" побувала у майстерні фотографа і розповіла про побачене.
14:40
"Момент, коли ти досягаєш своєї цілі, солодший, ніж найдорожче морозиво в світі".
18:14
Що тут сьогодні знімають, навіщо на майданчику потрібен скрипт-супервайзер та якою насправді є сукня Міледі з “Д'Артаньяна і трьох мушкетерів”?
14:30
Які пригоди спіткали студента впродовж мандрівки і чому він віддає перевагу саме двоколісому?
16:00
У цього чоловіка згоріла хата, він переніс три інфаркти та дві операції на серці. А опісля став пожежником-добровольцем.
18:16
Рейсовий автобус порівнявся з густим лісом, з-за повороту постала скульптура лося з надломаними рогами. Моя сусідка спереду хрипко сказала: “Нехароше це місце, нехароше!”
16:18
Фома - про оптимістів та песимістів, велосипеди та саундтрек до фільму "Заборонений".
18:15
Ми продовжуємо знайомити вас із журналістами найбільшої україномовної газети.
12:08
Відомий артист розповідає про неадекватних шанувальників, нове кохання і погані звички.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.