Інтимне: я все робила, як казав шеф...

Не знаю, як це сталося, але за мить я вже кохалася iз незнайомцем. Здається, я втратила голову.

-- Не турбуйся, вiддаси, коли зможеш, -- Наталка витягла з гаманця
200 гривень i простягла менi. -- Твiй Ростик нарештi знайшов
роботу?

-- Йому пообiцяли через мiсяць, -- опустила я очi. -- Цього разу
вже точно. Колишнiй однокласник фiрму вiдкриває, потрiбна своя
людина.

-- Ну-ну, -- усмiхнулася у вiдповiдь старша сестра. -- Дурепа ти,
Марто. Красива жiнка, молода, а ходиш у дрантi, як бомж. I
запозичаєшся вiд зарплати до зарплати. Утiкай вiд свого Ростика,
допоки не пiзно. Тобi ще тридцяти немає, он скiльки чоловiкiв
довкола тебе щодня товчеться: цiкавi, заможнi... Невже при своїй
посадi не можеш спонсора знайти?

-- Я Ростика люблю, а вiн -- мене, -- вiдповiла їй зi злiстю.

-- Ну то й терпи далi своє жебрацьке iснування.

Не жiнка, а тяглова коняка

Такi розмови мiж нами вiдбувались постiйно. Я ображалась на
Наталку, але розумiла, що у чомусь вона має рацiю. Змiнюючи
чоловiкiв, мов рукавички, моя сестра спромоглася у 32 роки
обзавестись власною трикiмнатною квартирою, розкiшним "Аудi", а
що одягу i взуття у неї було -- менi й не снилося. Я з того
навiть користала, бо Наталка нiколи не носила речi довше, як
пiвроку, i вiддавала менi те, що їй не потрiбно.

Нi, сестра не була повiєю -- у неї за плечима три офiцiйнi
шлюби. Просто Наталка мала здатнiсть швидко розчаровуватись у
чоловiках, хоча й обирала собi завжди iмпозантних та солiдних
партнерiв. А за розчаруванням iшло розлучення, з якого
сестра завжди мала зиск. Мама вважала, що
Наталка надто вибаглива, проте хвалила її за "умiння жити". А
мене називала непутящою.

Мабуть, вона мала право так казати. Я вийшла замiж у 20 рокiв, а
моєму Ростику, який вчився зi мною у школi класом нижче, щойно
стукнуло 19. Нi, я не була вагiтною -- нашi блиизнюки з'явилися
на свiт лише через чотири роки пiсля весiлля. Просто нам хотiлося бути
разом кожної митi. I, розлучаючись пiд пiд'їздом увечерi аж до
самого ранку, ми сумували одне за одним довгу безсонну нiч. Тепер
це звучить смiшно, а тодi нас накрила з головою гаряча хвиля
першого кохання. Тож ми розписались без зайвої помпи i оселились
в однокiмнатнiй квартирцi, яка дiсталась Ростиковi у спадок вiд
бабусi.

Ми мрiяли, що з часом заробимо грошей, обмiняємо житло на бiльше.
Проте, коли народились нашi хлопчики, надворi стояв голодний 1993
рiк. Зарплату на заводi чоловiковi затримували по пiвроку, а
їхати на заробiтки вiн не хотiв. Бо це означало залишити мене
саму з двома дiтьми, а я цього дуже боялась -- Сашко i Славчик
часто хворiли.

Згодом життя потроху стало налагоджуватись. Дiти пiшли до школи,
я закiнчила курси секретарiв-референтiв, непогано вивчила
англiйську, отримала сертифiкат. Це дало менi змогу влаштуватись
у фiрму, яка поставляла для магазинiв обладнання з-за
кордону. А Ростик працював то рекламним агентом, то
барменом, продавав деталi до машин. Але на жоднiй роботi не
тримався довше як року. Або зарплата не вдовольняла, або
начальник, або ще щось.

Я i просила, i сварилась, навiть розлученням пригрожувла. Однак
дiти дуже любили татка. Вiн постiйно робив з ними уроки, гуляв,
вiдвозив у секцiю карате. Та i я любила свого чоловiка, хай там
що. Ростик завжди був нiжний, уважний. А що грошей приносив мало
i не постiйно... то й що? Я вже звикла до злиднiв i змирилась з
думкою про те, що тягловою конякою в родинi маю бути я.

Аромат розкошi

Артур з'явився у моєму життi несподiвано. Вiн сидiв у кабiнетi
шефа, вони пiдписували якийсь важвлиий контракт. "Це наша
Мартуся, -- вiдрекомендував мене Роман Петрович. -- Познайомся, Марто,
це дуже важливий гiсть з Риги. Зараз ти вибереш для нього готель,
бо пан Артур не забронював номера. Ми з ним закiнчимо справи, а
ти за пiвгодини збирайся, поселиш його, щоб я був спокiйний".

Я все зробила, як казав шеф. Навiть пiднялась з Артуром у номер,
аби пересвiдчитись, що сервiс справдi вiдповiдає цiнi. "Марто,
вам не казали, що ви схожi на Клаудiю Шифер? -- раптом запитав
мене рижанин. -- Ви дуже гарнi, лише очi сумнi. У вас щось
сталося? Дозвольте, я наллю вам трохи мартiнi, за наше
знайомство".

Не знаю, як це сталося, але за мить я вже кохалася iз
незнайомцем. Здається, я втратила голову. Вiдчувала на своєму
тiлi сильнi чоловiчi руки, гарячий подих i запах дорогих
французьких парфумiв -- аромат розкошi...

Артур страшенно подобався менi -- кароокий блондин пiд метр
дев'яносто на зрiст, нiжна усмiшка, довгi тонкi пальцi доглянутих
рук. Вже згодом я дiзналась, що йому 48 рокiв, а виглядав вiн
рокiв на 10 молодшим. Але навiть не зовнi привабив мене цей
чоловiк. Було у ньому щось таке, чого бракувало Ростиковi.
Старший, надiйний, упевнений у власних силах. З ним я вiдчула
себе захищеною маленькою дiвчинкою. Якiй не треба турбуватись нi
про те, де взяти грошей дiтям на новi кросiвки, нi про те, чим
тих дiтей нагодувати. Побутовi проблеми i все моє життя опинились
десь дуже далеко, i я заснула на його плечi.

А повернувшись увечерi додому, зачинилась у ваннiй i довго
стирала зi себе губкою запах чужого чоловiка. Вiдчувала у ротi
смак його губ. Вода текла по моєму обличчю
уперемiж зi сльозами. Я вперше у життi зрадила свого Ростика.
Навiщо я це зробила?
  
Серце розривалось мiж чоловiком i коханцем

"Мiж нами нiчого не може бути, -- казала я Артуровi через мiсць,
коли вiн зателефонував менi з московського аеропорту. -- Я люблю
свого чоловiка i хочу все забути". Коханець вiдповiв, що шкодує,
але приймає моє рiшення. Але через 20 хвилин вiн зателефонував
знову: "Я здав квитки на Ригу i лечу до Львова. Буду увечерi у
тому самому готелi, нам треба поговорити". Я сказала, що не
прийду, i поклала слухавку. 

А увечерi таксi мчало мене до Артура. Я знала, що роблю страшенну
помилку, проте якась невiдома сила тягнула мене до коханця.

Нашi зустрiчi тривали чотири роки. Артур приїздив у справах раз
на мiсяць, ми винаймали номер i кохалися. Я вiдпрошувалась з
роботи нiби у родинних справах, а їхала до готелю. На нiч 
залишитись не могла, хоч як вiн мене просив. Приходила додому
пiсля десятої, казала, що було багато роботи. Чоловiк розiгрiвав
менi вчорашнiй суп. Їла, щоб не зродити пiдозр. Але пiсля
вишуканих ресторанних страв цей домашнiй обiд був схожим на юшку
для жебракiв.

Одного разу Артур навiть возив мене до Риги. Я взяла на роботi
вiдгул за три днi i додала до них вихiднi, а чоловiковi сказала, що
їду з шефом i його заступницею у вiдрядження. Ростик нiчого не
запiдозрив, але я дуже боялась, що правда вийде нагору. На щастя,
все минулося. А той тиждень у Ризi став для мене справжньою
казкою, то були найщасливiшi днi у моєму життi.

Спитаєте, що я вiдчувала, обманюючи чоловiка? Менi було дуже
боляче. I навiть не страх перед тим, що мене викриють, мучив
найбiльше. Моє серце розривалося мiж двома чоловiками. Ростика я
любила, немов третю дитину у своїй родинi, адже вiн потребував
моєї опiки. А з Артуром я нарештi почувалася справжньою жiнкою.
Вiн робив менi подарунки, iнодi давав грошей, щоб купила щось
дiтям: то 100 євро, то 200. Спочатку я вiдмовлялась, але ж синам
постйно щось потрiбно. А чоловiковi казала, що премiю на роботi
дали. Або що то Наталка зробила менi невеличкий презент -- нову
сукню, парфуми, косметику.
     
Розплата

"Дорогенька, та у вас гонорея! -- ошелешила мене гiнеколог, до
якої я прийшла зi скаргою на видiлення i бiль через мiсяць пiсля
поїздки у Ригу. -- Треба обстежити i вашого чоловiка також,
негайно!"

Господи, що я тодi пережила... Просила Ростика здати аналiзи, а
вiн волав: "То все через твою сестру-шльондру. Доношуєш за нею
шмаття, мабуть, штани погано випрала, от i заразилась!" Чоловiк
навiть думки не припускав, що я могла його зрадити. Менi хотiлося
померти.

Ми лiкувалися кiлька мiсяцiв. У Ростика проблеми зникли швидше, а
я ще довго то пiгулки ковтала, то уколи менi робили. Наче минуло
все. Але через рiк я знову пiшла лiкаря. I дiзналась, що через
недолiковану iнфекцiю виникло серйозне ускладнення. Потрiбна
операцiя.

"Операцiя? -- у голосi Артура у телефоннiй слухавцi я вiдчула чи
то подив, чи то навiть огиду. -- Я дуже тобi спiвчуваю, крихiтко.
Бережи себе. Зателефонуй, коли усе минеться".

Але я бiльше не телефонувала. I Артур також. 

До Львова вiн i потiм приїздив, та ми не бачились. Його дозвiлля
тепер скрашувала моя молодша колега. Iринцi було лише 22 роки.
Молода, довгонога, з розкiшним темним волоссям.

-- Один наш партнер сказав, що я схожа на Джулiю Робертс, --
якось подiлилась вона зi мною у "курилцi". Але ж Джулiя --
стара...

-- У кожного поколiння чоловiкiв свої кумири, -- усмiхнулась я.
-- Клаудiа Шифер, Джулiя Робертс... Тому хлопцевi, мабуть, десь у
районi п'ятдесяти?

-- Так, але виглядає вiн дуже добре: стрункий, засмаглий, без
жодної сивої волосинки. Артур -- дуже цiкавий чоловiк.
 
...А цiкавим чоловiкам потрiбнi гарнi молодi дiвчата. Не такi, як
я, -- з видаленою маткою i придатками. Хворою я потрiбна хiба що
своєму "недолугому" Ростиковi. Щоб розплатитись за лiкування, вiн
узяв кредит, а тепер пiдробляє уночi сторожем на будiвництвi. У
Наталки позичати грошей не захотiв.

Вiдтодi минуло вже шiсть рокiв. Я й досi не знаю, що то було:
кохання чи блуд? Iлюзiя чоловiчого захисту обiйшлась менi надто
дорогою цiною. А найбiльше мене мучить думка, що рано чи пiзно
Ростик про все може дiзнатися. Адже правда може виявитися i
через десять, i через двадцять рокiв. Я не переживу цього, бо в очах
чоловiка я завжди була i залишаюся тiльки його жiнкою, першим
коханням -- чистим, без фальшi.

Я й сама розумiю тепер, що не варто було шукати примарного щастя
на сторонi, а берегти те, що маю. Ходила до церкви, просила у
Богородицi прощення. Легше не стало... 

Ростику, прости мене. Заради Бога, я не хочу, щоб ти довiдався
правду про те, що твоя жiнка промiняла тебе на жеребця, у якого
таких дуреп, як я -- сотня.

Марта, 43 роки, м. Львiв
 

Читайте також:

Правда життя

Криза середнього вiку провокує нервовi розлади, невмотивованi спалахи гнiву i позашлюбнi романи
Жiнки, будьте обережнi! Якщо ваш благовiрний щойно перетнув позначку 40 рокiв, готуйтесь до...
Я стояла пiд дверима операцiйної i молилась. Тiльки не це! Якщо хiрург Гнатишак I.Б. -- той самий колишнiй учень з 10-Б, мiй син приречений.
Господи, нехай це буде просто збiг прiзвища та iнiцiалiв. Чи мало на свiтi Гнатишакiв I.Б.! I чому...

Новини

17:02
49-річна модель вразила спокусливими формами.
16:00
За даними опитування, проведеного британським видавництвом Rising Stars та Університетом Ковентрі, 60% батьків у Великобританії дають своїм дітям "хабарі" за читання.
15:01
Дуже ефективна процедура для проблемної шкіри.
14:00
При купівлі окулярів слід зважати не лише на модні тенденції та якість, застерігає оптик.
13:01
Співачка показала у соцмережі, як розважалася з маленьким Леоном у дельфінарії.
12:01
До сезону відпусток та поїздок на моря-озера - трохи більше місяця. Тож у спортзалах - аншлаг, усі, хто взимку відсипався, намагаються швидко повернутися у форму. Двоє спортивних тренерів застерігають від найпоширеніших помилок.
11:15
Найбільший в Британії онлайн-магазин секс-іграшок організував масштабне опитування, в якому взяли участь понад чотири тисячі людей.
10:01
Фарбоване волосся потребує боротьби проти ослаблення і знебарвлення щомиті, каже Крістоф Робін, знаменитий американський фахівець із догляду за чутливим і фарбованим волоссям. Ось найпоширеніші помилки у догляді.
09:35
Це найкращий легкий гарнір для страв із курячого або індичого м’яса
21:30
Цього разу обрізати довге волосся вирішила співачка Селена Гомес.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.