Інтимне: Мустафа і десять верблюдiв

Араби з тих гарячих мужчин, що не будуть терпiти. Коли у них "лiбiдо пре", то їм уже однаково, на кого лiзти -- на стару чи молоду, грубу чи худу, красиву чи потворну.

Мiй мавр спав пiсля ночi кохання, i я взяла мобiльник. Спочатку почула
слова арабською, а потiм iталiйською поцiкавилася: "Хто це?"

-- Як це хто? -- здивувалися на моє безглуде запитанння. 

-- А ти хто? -- перепитала я.

-- А ти хто? -- дивувалися ми нахабностi одна одної. 

-- Я його дружина. А ти хто? 

-- I я його дружина, -- смiливо збрехала я. 

-- А де Мустафа, це його телефон? -- не вгавала жiнка.

-- Вiн спить. Коли прокинеться -- тодi тобi передзвонить. 

-- Дай менi його, негайно поклич до телефону, -- кричала
розлючена молодиця, повторюючи кiлька разiв цю фразу iталiйською.

-- Вiн спить, вiн спить поруч зi мною, -- коротко та з притиском додала я,
аби поставити нахабну суперницю на мiсце. I щоб та розумiла, що не одна
вона його кохана у цьому свiтi. Ще й живе за три тисячi кiлометрiв! Вона що
гадає, що вiн їй вiрнiсть буде мiсяцями берегти?! Араби з тих гарячих
мужчин, що не будуть терпiти. Коли у них "лiбiдо пре", то їм уже однаково,
на кого лiзти -- на стару чи молоду, грубу чи худу, красиву чи потворну.
Головне -- задовольнити свою хiть. Менi навiть здається, що в сексi вони
вiдчувають набагато бiльшу насолоду, нiж нашi чоловiки, та й у лiжку
надзвичайно нiжнi й вмiлi.

...Пiсля кiлькахвилинної телефонної розмови у мене було враження,
що менi в душу наплювали, що пiвроку використовували як останню
путану й iдiотку. Я жбурнула мобiлку у лiжко з чоловiком,
який ще годину тому клявся менi у вiчному коханнi, називав мене
єдиною, стверджував, що я його життя та майбутнє. А скiльки разiв
iз самого початку нашого знайомства вiн говорив про наше одруження
та дiтей!!! Скiльки разiв запрошував до себе в Касабланку!!!
Скiльки разiв клявся, що у свої 34 роки ще неодружений i оженитися планує
десь пiд сорок, не ранiше.

Але для темношкiрих чоловiкiв сказати: "Клянуся тобi" -- це те саме, що
сказати "привiт" чи "як справи?" Вони можуть це повторюввати десятки разiв
на день, як звичайнi слова. А мiй навiть показував марокканськi й
iталiйськi документи, у яких не було вказано, що вiн перебуває у шлюбi.
Проте в документах це не завжди вказують. Насправдi ж в африканських
країнах женяться дуже рано -- тутешнi чоловiки не хочуть стримувати свoї
природнi бажання. Як я дiзналася згодом, у Мустафи були й дiти, про що вiн
нiколи не розповiдав...

...Найбiльше з мене, ображеної та грубо обманутої (чи радше використаної),
знущалася рiдна сестра. Вона це вмiє робити дуже влучно й образливо до
слiз. Моя родичка ще не знала, що я вже поставила крапку у тих стосунках iз
твердим намiром бiльше того чоловiка не бачити та не чути. А причину
розiрвання стосункiв менi було соромно розповiдати. Та й загалом, на
iнтимнi темi нi з мамою, нi з сестрою я нiколи не говорила i не говорю.
Таке в мене виховання.

-- Ну що, коли я вже поїду на весiлля в Касабланку? Хочу погуляти на
справжньому мусульманському весiллi й заодно коло моря вiдпочити. Менi вже
шукати плаття в магазинi чи тебе, може, замiж не беруть? -- не вгавала
сестра.

-- А чого ти так переймаєшся, нiби тебе замiж беруть, а не мене? Не
переживай, тобi там усе видадуть, i плаття також. Як вийдеш з лiтака --
вiдразу на тебе вберуть велоне (паранджа). Тiльки очi твої буде видно, --
парирувала я.

-- Ти дивися, бо вiдразу з аеропорту тебе повезуть i помiняють на
десять верблюдiв! -- пожартувала i собi сестра.

-- Ну, десять верблюдiв -- це замало, мiнiмум двадцять! -- заперечила я,
хоча знала, що такий обмiн ведеться. 

...Якось товариш Мустафи за столом сказав, що за таку красиву блондинку, як
я, можуть дати 12, а навiть 20 верблюдiв! Вiн сказав правду, бо ж знав, що
Мустафа одружений, а менi розказує байки, запрошуючи в Касабланку у
присутностi всiх товаришiв!

...Спочатку я сказала сестрi, що зустрiчаюся з iталiйцем. Та вона все не
вiрила. Врештi подруга моєї сестри побачила мене в компанiї разом з моїм
коханим i вiдразу доповiла сестрi. А та взялася обливати мене брудом перед
родичами, якi тепер розкиданi по всьому свiту -- живуть в Америцi,
Нiмеччинi, Польщi, Росiї й Українi.

-- Усi нормальнi жiнки в Iталiї шукають iталiйцiв й виходять замiж за них,
а не за бiдних страньєрiв (iноземцiв). А моя ненормальна сестра знайшла
брудного i бiдного марокiна!!! -- голосила родичка.-- Треба ж було приїхати
на Апеннiни, щоб спати тут з африканцем!!! Всi нормальнi люди додому
вiдправляють грошi, а моя придуркувата сестра в Україну хоче привезти
араба! -- зi швидкiстю свiтла бештала мене моя сестра i розносила цю
iнформацiю через скайп та телефон родичам на рiзнi материки...

-- Що ти вiд мене хочеш? -- кричала я. -- Ти подивися на себе -- кому свою
вiрнiсть бережеш, у твої майже 30 рокiв -- нi дiтей, нi хати! Швидше
клiмаксу дочекаєшся, анiж коли тебе посватає iталiєць. У твої роки вже не
ти вибираєш, а тебе -- вибирають. I взагалi, дiти самi не народжуються! Щоб
були дiти -- треба спати з чоловiками!!!

...Особисте життя iноземцiв на батькiвщинi Данте та Петрарки переплетене та
перемiшане. Адже тут працюють люди чи не з усiх країн свiту. Хто тiльки i з
ким парується та не живе: бiлi -- з чорними, мусульмани -- з християнами,
iудеї -- з протестантами, буддисти -- з католиками, африканцi -- з
європейцями, азiати -- з латиноамериканцями! Нiхто вже не дивується, коли
по вулицi обiймаючись та цiлуючись йде рiзнорасова пара. I дiтей тут якої
тiльки кровi тут не народилося! На вiдмiну вiд iталiйцiв, iноземцi не
бояться народжувати, адже згодом їхнi дiти зможуть набути громадянство, а,
за iталiйськими законами, нi дiтей, нi батькiв звiдси не депортують, якщо
громадянство набув хтось iз членiв родини.

Багато iноземок, у тому числi й українок, в Iталiї мають палкi стосунки з
азiатами чи африканцями. I чимало наших жiнок навiть витрачають грошi на їх
утримання або позичають їм -- на вiчне вiддавання. Таких iсторiй я чула
сотнi. Чоловiки-iноземцi вмiють розчулити українок, якi мають дуже м'який
характер i прощають коханим усе. Знаючи це, iноземцi дуже часто
використовують українок.

Як у мене дiйшло до iнтрижки з марокiном -- важко сказати. Марокканцi --
одна з найчисленнiших дiаспор на Апеннiнах. Вони вмiють гарно залицятися,
чим пiдкуповують i працедавцiв, i жiнок. А ще краще вони вмiють брехати.
Утiм, мене вразила фанатична вiдданiсть мусульман своїй релiгiї. У великий
мусульманський пiст Рамадан, який припадав на найспекотнiший мiсяць року --
серпень, мусульмани не мають права нi їсти, нi пити, нi курити, нi
торкатися жiнок iз 3.30 ночi до 20.30 вечора, тобто цiлий свiтловий день.
На це залишається тiльки вечiр i нiч. Тож впродовж дня мiй Мустафа у
40-градусну спеку навiть краплинки води не взяв у рот i не запалив цигарки,
хоча ранiше смалив по двi пачки на день. Я була вражена. А Мустафа вже
понад десять рокiв працює в цiй християнськiй країнi, ревно дотримуючись
своїх традицiй.

Загалом я не шкодую, що менi пощастило спробувати гарячого арабського
хлопця, молодшого за мене на кiлька рокiв. Вiн ранiше працював жиголо в
одному елiтному нiчному клубi, де свою пристрасть приходили задовольняти
старi й багатi iталiйки. Якось вiн менi розповiдав, що, аби розпалити
жагучiсть у жiнок, їм у пiхву вони запихали навiть наркотичний порошок. I
пiсля того поважнi дами робили таке... У лiжку з цим марокканця менi не
було коли нудьгувати -- в Українi про таке я й гадки не мала...

Попри всi мiнуси, цей короткий роман з арабом був чудовим. У менi
прокинулися емоцiї, яких iншi чоловiки не змогли розбудити. Так, Мустафа ще
кiлька разiв телефонував пiсля всього, але менi не хотiлося з ним
спiлкуватися. Адже цей роман -- без майбутнього, рано чи пiзно вiн мав
закiнчитися. Та тi вiдчуття, якi подарував менi Мустафа, я вважаю
найкращим, що пережила дотепер. Мустафi ж я вiдповiла щирiстю та любов'ю,
однак їх хотiли продати за 10 чи 20 верблюдiв...

Олена, 39 рокiв, м. Рим
 

Читайте також:

Правда життя

Така традиція досі існує у деяких карпатських селах. І, кажуть, допомагає здійснити мрію подружжям, що довго були бездітними.
Дарують у храми й різноманітні ужиткові речі, проте церква не завжди схвально відноситься до...
Анні Дів'я - лише 30 років, а вона вже отримала один із найпрестижніших постів в авіації. Своїм рекордом вона сподівається надихнути інших жінок досягати своїх найсміливіших мрій.
"У дитинстві я завжди хотіла бути пілотом", - каже Анні. Тепер вона - наймолодший пілот у світі,...

Новини

10:15
Також грузинський режисер розповів пр вивчення української мови та нову українсько-італійську стрічку.
18:00
"За титанові обладунки деякі клієнти готові віддати і 15 тисяч доларів".
15:27
"Коли звичайна сім'я - це чоловік і жінка, то з виникненням прикрих ситуацій вони опиняються сам на сам із проблемами".
18:05
Саме лабораторним тваринам ми маємо бути вдячні за колосальний прогрес людства в розумінні природи раку, нейродегенеративних, серцево-судинних і багатьох інших хвороб.
16:25
Досі майстри малюють пальцями й пензликом із котячої шерсті - її зістригають лише у гладкошерстих котів, під шийкою чи під лапкою.
10:07
"Ми - перфекціоністи, тож можемо досить жорстко робити зауваження одне одному. Іноді й ображаємося..."
17:25
Аналізуємо гардероб першої леді разом із фешн-експертом.
16:15
Від початку експлуатації станція виробила 1 трильйон 147 мільярдів кіловат-годин електроенергії! Як вона працює?
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.